10 грудня 2010 р.Справа № 2-а-4971/10/1570
Категорія: 2.14.1Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Сервіс»до Південної митниці, за участю прокуратури м. Одеси про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень, -
встановиЛА:
06 травня 2010 року позивач, звернувся до суду з позовом до Південної митниці, за участю прокуратури м. Одеси про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень.
Посилаючись на наведені обставини, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Південної митниці від 11.08.2008р. за №15 про визначення ТОВ "УКР-СЕРВІС" податкового зобов'язання із сплати антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України у сумі 269 994 грн. 64 коп. (за основним платежем 257 137,75 грн. та штрафними санкціями 12 856,89 грн.); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Південної митниці від 11.08.2008р. за №16 про визначення ТОВ "УКР-СЕРВІС" податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України у сумі 52 629 грн. 29 коп. (за основним платежем 50123,13 грн. та штрафними санкціями 2506,1 грн.);.
Суд першої інстанції адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Сервіс»- задовольнив повністю. Визнав противоправними та скасував податкові повідомлення Південної митниці від 11.08.2008 року № 15, № 16.
Південна митниця не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Південна митниця посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
В статті ст. 99 ч. 3 КАС України зазначено, що можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції правильно застосовано вимоги статей 5 та 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державним цільовими фондами», згідно яких оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання становить 1095 днів з моменту отримання відповідного повідомлення.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство зазначені податкові повідомлення отримало у листопаді 2009 року, з відповідним позовом підприємство звернулося 06.05.2010 року, тому строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України позивачем не пропущений.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 265 Митного кодексу України порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року № 339. В п. 3 зазначеного порядку визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операції їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до п. 5 частини першої статей 60 та 69 Митного кодексу України, зокрема на підставі письмового розпорядження керівника такого органу або особи, що його заміщує якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародних договорів, укладених в установленому порядку, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.
Отже судом першої інстанції правильно зроблено висновок про те, що для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операції їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України необхідна підстави передбачені чинним законодавством.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про сплату ТОВ «Укр -Сервіс»податкових зобов'язань виходячи із доказів наданих суду. Зокрема суд першої інстанції аргументовано погодився із доказами наданими ТОВ «Укр -Сервіс»та відхилив доводи відповідачів по визначенню коду товару згідно УКТЗЕД.
Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з тих обставин, що митний орган не наділений правом здійснення контролю за нарахуванням податку на додану вартість після оформлення товарів та пропуску їх через митний кордон. Висновки суду першої інстанції узгоджуються із положеннями ст. 28 ч.5 Митного кодексу України та п.п.2.2.1, п.2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»так як контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів, які віднесені до їх компетенції.
Колегія суддів оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині того, що судом при винесені оскаржуваної постанови не вказано з яких саме підстав вважає акти ненормативного характеру - податкові повідомлення від 04.02.2010 року № 13 №14 протиправними та яким правовим нормам ці акти суперечать вважає їх безпідставним із наступних причин.
Суд першої інстанції на підставі підпункту «г»п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України Про «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цілком обґрунтовано прийшов до висновку, що Південна митниця винесла спірні податкові повідомлення за відсутності на те належних підстав.
Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скрги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли привести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Оскільки висновки суду обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Південної митниці, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Сервіс»до Південної митниці, за участю прокуратури м. Одеси про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3