Ухвала від 01.02.2016 по справі 2а-2748/11/1370

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 р. Справа № 876/12173/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів,-

ВСТАНОВИЛА:

11.03.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 123100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не сплачено відповідну суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за першу реєстрацію автомобілів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов.

В апеляційній скарзі покликається на те, що фізична особа має право протягом доби звернутись до банківської установи в якій вона здійснила платіж із заявою про повернення їй сплачених коштів. Таким чином відповідач міг сплатити податок, зареєструвати автомобіль, а опісля повернути сплачені кошти, оскільки сума нарахованого податку в розмірі 123100, 00 грн. до цього часу в бюджет відповідачем не сплачена, що підтверджується довідкою ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 10.02.2011 року №1838/17-11509.02.11, №70/17-1.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів.

Крім цього встановлено, що є судові рішення котрі набрали законної сили про те, що на час розгляду справи судом визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію на ім'я відповідача автомобіля марки MERCEDES BENZ 817L д.н.з. НОМЕР_6 1996 року випуску; автомобіля марки IVEKO 35.10 д.н.з. НОМЕР_4 2000 року випуску та автомобіля марки IVEKO 35.10 д.н.з. НОМЕР_5 2000 року.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 16.12.2009 року, 06.03.2010 року та 20.03.2010 року Львівським ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію в Україні транспортних засобів марки IVECO 35.10 державний номерний знак НОМЕР_4 2000 року, IVECO 35.10 державний номерний знак НОМЕР_5 2000 року, MERCEDES BENZ 817L державний номерний знак НОМЕР_6 1996 року, VOLKSVAGEN TRANSPORTER T4 державний номерний знак НОМЕР_7 1999 року.

Згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортного засобу в Україні, сума податку, що підлягала сплаті відповідачем, становила 123100,00 грн. (а.с.8)

Відповідно до довідки ДПІ у Франківському районі м.Львова кошти по податку з власників транспортних засобів від ОСОБА_2. до місцевого бюджету Франківського району м. Львова не надходили. (а.с.6)

Згідно ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.5 цього ж Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів фізичними особами сплачується перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Згідно з ч.4, 6 ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Відповідно до статті 6 цього ж Закону сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки.

У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом (стаття 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»).

Згідно з абз. 1 п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року N 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.

Відповідно до п.8 вказаного Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами здійснення першої реєстрації транспортних засобів є особисте подання до органу ВРЕР заяви про реєстрацію транспортного засобу, необхідних документів для вчинення реєстраційної дії, а також документів про сплату податку з власників транспортних засобів або документів, що дають право на користування пільгами.

Крім цього слід зазначити, що ОСОБА_1, визнаний потерпілим у кримінальній справі № 181-0311 згідно постанови слідчого від 07 грудня 2011 року, де зазначено, що досудовим слідством встановлено, що службові особи Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення п.п.3.8 Порядку №1388 та ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» провели первинну реєстрацію у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області 4-х транспортних засобів на фізичну особу - ОСОБА_1 без сплати податку з власників транспортних засобів. (а.с.88, 89)

Згідно вироку Шевченківського районного суду м.Львова від 01.07.2013 року по справі № 1-233/11, встановлено, що протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів на наступних фізичних осіб. Серед переліку таких транспортних засобів є і транспортні засоби, зареєстровані на ОСОБА_1 (а.с.95-100)

Також колегія суддів встановила, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року у справі №2а-4498/11/1370 якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково визнано протиправними дії посадових осіб відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області щодо реєстрації на ім'я ОСОБА_1 транспортних засобів: автомобіля марки MERCEDES BENZ 817L д.н.з. НОМЕР_4 1996 року випуску; автомобіля марки IVEKO 35.10 д.н.з. НОМЕР_5 2000 року випуску; автомобіля марки IVEKO 35.10 д.н.з. НОМЕР_5 2000 року. (а.с.85-87, 91-94)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі №2а-4498/11/1370 (876/10878/13) за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВСУ у Львівській області про визнання дій протиправним та скасування реєстрації. (№53204001 в ЄДРСР).

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Керуючись вищенаведеним колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що оскільки на час розгляду справи судом визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію на ім'я відповідача вищезгаданих автомобілів, а тому не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у справі №2а-2748/11/1370 - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова судовий збір в сумі 3 (три) грн. 74 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний

Попередній документ
55347076
Наступний документ
55347078
Інформація про рішення:
№ рішення: 55347077
№ справи: 2а-2748/11/1370
Дата рішення: 01.02.2016
Дата публікації: 04.02.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; збору за першу реєстрацію транспортного засобу