Справа: № 826/18133/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
27 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В. ,
при секретарі: Бродацькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Сервісний центр регенерації масел" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2015 року по справі за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр регенерації масел" про зобов'язання вчинити дії, -
Державна екологічна інспекція Сумської області звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ТОВ "Сервісний центр регенерації масел" про зобов'язання допустити до проведення плановогу заходу державного нагляду (контролю).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою у задоволені позову відмовити. При цьому апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.
Судом встановлено, що позивачем видано наказ від 20.07.2015 року № 73-П про проведення перевірки ТОВ "Сервісний центр регенерації масел" та складено направлення на проведення перевірки від 20.07.2015 року (на виконання п. 6 Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства на ІІІ квартал 2015 року).
10.07.2015 року відповідачем було отримано повідомлення від 06.07.2015 року № 1243/02-16 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Разом з тим, перевіряючі не були допущенні до проведення перевірки, про що складено акт відмови від попуску до перевірки від 23.07.2015 року
Вирішуючи питання щодо правомірності такої відмови, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України та застосоване у ньому поняття «контролюючі органи» стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно з Законом України від 5 квітня 2007 року N 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.10.2015 року № К/800/42400/15.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року № 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами " затверджено перелік державних інспекцій, кому надаватиметься дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок, до яких належить і Державна екологічна інспекція.
З матеріалів справи чітко видно, що за попередній календарний рік (2014) апелянт мав обсяг доходу до 20 мільйонів гривень, і це підтверджується фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва від 01.01.2015 року.
За таких обставин, у Державної екологічної інспекції у Сумській області не було правових підстав для проведення перевірки.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Вказана норма кореспондує з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України: юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституціє та законами України.
Згідно положень ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом. Зазначений перелік адміністративних позовів суб'єкта владних повноважень, з якими він може звернутись до суду, є вичерпним.
Згідно п. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, основним завданням Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекції України) є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами. Відповідно до п. 6 цього Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено право органу держаної екологічної інспекції звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який поширює свою дію на спірні правовідносини, та не потребує додатково ухвалення судом рішення про це.
Така правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.11.2015 року № К/800/21203/15.
Тобто, позивач не мав права звертатись до суду з позовом про зобов'язання допустити до перевірки, на що апелянт неодноразово звертав увагу суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено неправильний висновок про наявність підстав для задоволення позову, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр регенерації масел" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2015 року - скасувати, постановивши нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 01.02.2016 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Епель О.В.
Карпушова О.В.