Ухвала від 27.01.2016 по справі 814/2430/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2430/15

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,

судді -Градовського Ю.М.,

судді -Лук'янчук О.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позов до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - відповідач, ОДПІ), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №14-17 від 15.06.2015 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - Транспортний податок з фізичних осіб, в розмірі 25000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником автотранспортного засобу 1997 року випуску, а тому цей транспортний засіб не є об'єктом оподаткування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОДПІ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2015 року ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №14-17, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» в розмірі 25000,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, але оскільки перша дата реєстрації на території України належного позивачу легкового автомобілю - 07.08.2004 року, то цей автомобіль не є об'єктом оподаткування.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З 01.01.2015 року набрала чинності ст.267 ПК України «Транспортний податок», відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок.

Підпунктом 267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см..

Згідно з пп.267.3.1 п.267.3 ст.267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 цього Кодексу

Пунктом 267.4 ст.267 ПК України визначена ставка податку, яка встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Податковим кодексом України визначено об'єкти оподаткування транспортним податком:

1) легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років;

2) мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см..

Відповідно до пп.14.1.251 п.14.1 ст.14 ПК України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Датою початку використання (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користування та/або ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами і дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

Відповідно до п.1.3 глави 1 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України 11.08.2010 року за №379, перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення рішення, ОДПІ керувалося копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (НОМЕР_1) датою першої реєстрації легкового автомобіля марки ВМW, модель 7401, власником якого є ОСОБА_1, значиться 19.08.2010 року.

Отже, ОДПІ вважає датою початку використання зазначеного вище автомобіля 19.08.2010 року.

Але, з листа Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Управління державної автомобільної інспекції центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Снігурівського, Жовтневого та Березнегуватського районів від 04.08.2015 року, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що вперше легковий автомобіль марки ВМW, модель 7401, 1997 року випуску зареєстровано на території України 07.08.2004 року Луцьким ВРЕВ.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що легковий автомобіль позивача марки ВМW, модель 7401, 1997 року випуску не підпадає під дію ст.267 ПК України, оскільки перша реєстрація вказаного транспортного засобу 07.08.2004 року, а тому легковий автомобіль використовується більш ніж 5 років.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №14-17 від 15.06.2015 року є протиправним, та таким, що винесено в супереч діючому законодавству.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд зазначає, що апелянт ОДПІ (суб'єкт владних повноважень), не звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

ОДПІ було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до положень ч.1 ст.4, п.3.2 таблиці ставок судового збору ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» складає 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, оскільки за подання позовної заяви було сплачено 182,70 грн., тобто 10% від суми 1827,00 грн., що підлягала сплаті за подання позову майнового характеру, то розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 2009,70 грн..

Враховуючи те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з апелянта.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп..

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко

Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський

Попередній документ
55343982
Наступний документ
55343984
Інформація про рішення:
№ рішення: 55343983
№ справи: 814/2430/15
Дата рішення: 27.01.2016
Дата публікації: 04.02.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: