27 січня 2016 року Справа № 876/3503/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївцемремонт" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 р. по справі №813/261/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївцемремонт"про стягнення боргу, -
20.01.2015р. позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, за період грудень 2014 року в сумі 35036,29 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач використовував працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (далі -Інструкція № 21-1) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідках, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015р. позов задоволено.
Відповідач оскаржив дану постанову з підстав неповного з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог посилається на те, що позивачем неправильно застосовано норми чинного законодавства в частині призначення пільгових пенсій, зокрема безпідставно не застосовано норми ч.4 ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - №1788-ХІІ).
Усі колишні працівники, яким призначені пільгові пенсії, працювали у відповідача на
роботах із шкідливими та важкими умовами праці до введення в дію Закону України "Про
пенсійне забезпечення" (до 01.01.1992 р.), тобто такі пенсії мали призначатися відповідно до ч.1 ст.100 Закону №1788-ХІІ.
Право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" може виникнути в особи після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених у відповідності до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відшкодуванню відповідачем не підлягають.
Також, вважає неправомірними дії позивача щодо складення розрахунку сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій та пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості до Пенсійного фонду України, зокрема, по Списку №2 в сумі 24468,01 грн.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за період роботи в Товаристві з додатковою відповідальністю "Миколаївцемремонт" право на пільгову пенсію за списком №1 набули: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
Трудовий стаж даних осіб підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Заборгованість відповідача перед УПФУ з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2014 р. становить 35036,29 грн., яка в добровільному порядку не сплачена відповідачем.
П.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (надалі - Інструкція).
П.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п.6.5 вказаної Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
П.6.8 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Щодо покликання апелянта на ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то право на пенсію має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто до 1 січня 1992 року, та після цієї дати не працювала на цих роботах. Особі, яка до і після 1 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Колегія суддів обумовлює і ту обставину, що відповідач не оскаржував розрахунки, які надсилались пенсійним органом.
Щодо твердження апелянта про порушення норм ч.3 ст.106, ч.6 ст.107 КАС України, то колегія суддів зазначає, що таке не вплинуло на правильність прийнятого судом рішення. Крім того, відповідач не забезпечив явку представника товариства в жодне судове засідання суду першої інстанції, хоча був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, що стверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.61, 66) та не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, подавати заперечення, тощо, відповідно до ст.49, 51, 56 КАС України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160, 195 - 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївцемремонт"- залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015р. по справі №813/261/15 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
А.Р.Курилець