Справа: № 810/5014/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
27 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Бистрик Г.М.
Земляної Г.В.
за участю секретаря Запорожченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельта-17" про стягнення податкового боргу,-
Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) звернулася до Київського окружного адміністративного суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельта-17" про стягнення податкового боргу у розмірі 697716,50 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року подання ДПІ у Києво-Святошинському районі було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року подання ДПІ у Києво-Святошинському районі повернуто.
На вказану ухвалу ДПІ у Києво-Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для постановлення ухвали про залишення подання без руху стало те, що заявник не надав доказів сплати судового збору, у зв'язку з чим ухвалою було надано строк до 11 год. 00 хв. 20.10.2015 р. для усунення вказаних недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору.
Згідно звіту про відправку факсу в матеріалах справи, копію ухвали від 19.10.2015 р. вручено ДПІ у Києво-Святошинському районі 19.10.2015 р. об 11 год. 32 хв.
На виконання вказаної ухвали, ДПІ у Києво-Святошинському районі було надано суду клопотання про відстрочення терміну сплати судового збору, яке мотивоване тим, що згідно кошторису на 2015 рік кошти на сплату судового збору відсутні. Жодних інших документів, зокрема копії кошторису на обґрунтування такого клопотання суду першої інстанції надано не було.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про повернення подання у зв'язку з не усуненням встановлених судом недоліків.
Апеляційна скарга ДПІ у Києво-Святошинському районі обґрунтована тим, що Закон України "Про судовий збір" не передбачає розміру ставки судового збору, який справляється при зверненні з поданням у порядку ст. 183-3 КАС України, а тому судовий збір за подання не сплачується.
Вирішуючи питання про наявність підстав для звільнення ДПІ у Києво-Святошинському районі від сплати судового збору за подання, колегія суддів зазначає наступне.
Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 КАС України є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). Сторонами такого провадження, як випливає з частини восьмої статті 183-3 КАС України, є заявник (орган державної податкової служби, що вніс подання), та відповідач - платник податків, стосовно якого таке подання внесено.
Загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу користуються всіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами КАС України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом статті 183-3 зазначеного Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 3 статті 183-3 КАС України встановлено вимоги до подання у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень. Зокрема згідно пункту 5 цієї частини 3 вказаної статті, до подання додається перелік документів та інших матеріалів.
Положеннями статті 183-3 КАС України не передбачено, що при зверненні податкового органу до суду із поданням судовий збір не сплачується.
При цьому, статтею 3 Закону України "Про судовий збір" визначено об'єкти справляння судового збору, зокрема судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Посилання ДПІ у Києво-Святошинському районі на лист Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 р. №149/11/13-11 є необгрунтованим, оскільки висновок щодо звільнення податкових органів при зверненні до суду із поданням був зроблений на підставі положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. №7-93, яким раніше регулювався порядок сплати державного мита та на даний час втратив чинність.
Жодних пільг для органів Державної фіскальної служби Закон України "Про судовий збір" (в чинній редакції на час звернення до суду) не встановлює.
Колегія суддів прийшла до висновку, що звернення податкового органу до суду із поданням про стягнення податкового боргу є різновидом майнового позову. Доцільно зазначити, що до аналогічного правового висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11.12.2015 р. №К/800/48897/15. Необхідність сплати судового збору при зверненні із поданням також вбачається з ухвали Верховного Суду України від 22.01.2016 р. (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР: 55179244).
Отже, висновок податкового органу про те що, Законом України "Про судовий збір" не передбачено розміру ставки судового збору за подання є помилковим.
Розміри ставок судового збору за подання позову майнового характеру встановлено п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VІІІ, яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкових органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Отже, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для її звільнення/відстрочення від сплати судового збору, встановленого законом.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що враховуючи положення ч. 1 ст. 88 КАС України підстави для відстрочення сплати судового збору можуть бути зумовлені іншими обставинами, наявність яких має бути доведена заявником належними доказами.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, клопотання про відстрочення терміну сплати судового збору, яке подане на виконання ухвали суду першої інстанції від 19.10.2015 р. не було підтверджене жодними доказами. За таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав для відстрочення заявнику терміну сплати судового збору.
Таким чином, вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року про усунення недоліків не були виконані заявником.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.
Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про повернення подання.
Колегія суддів звертає увагу заявника на те, що повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо повернення подання, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді Бистрик Г.М.
Земляна Г.В.
Повний текст ухвали складено 01.02.2016 року
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Земляна Г.В.
Бистрик Г.М.