27 січня 2016 року Справа № 876/8481/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, Національного банку України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Національного банку України, управління Національного банку України у Львівській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, -
09.02.2015р. позивачі звернулися до суду з позовом, в якому, згідно уточнених позовних вимог просять суд п.1 забезпечити повний захист їх конституційних прав, свобод та інтересів при розгляді даної справи та винесенні рішення, а також їх прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основних свобод та протоколами до неї. П.2 зобов'язати Національний Банк України вчинити наступні дії: п.2.1 оприлюднити Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України, зокрема, розмістити на офіційному порталі Національного банку України (www.bank.gov.ua) тексти постанови Правління Національного банку України від 01.02.2010 року №36 «Про затвердження Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України» та саме Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України (із змінами і доповненнями); п.2.2 витребувати у банківських установ (їх філій, підрозділів тощо) м.Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори тощо, а також про укладені в минулому такі договори чи інші документи (починаючи з 2000 року, навіть за умови, що фінансові зобов'язання по них були погашені, продані/переуступлені іншим юридичним/фізичним особам тощо), в яких: п.2.2.1 фінансові послуги (кредити, позики тощо) надавались нижче перерахованим особам або ці особи виступали поручителями чи в інший спосіб забезпечували фінансові гарантії перед банком при отриманні третіми особами кредитів, позик тощо: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4; п.2.2.2 фінансові послуги (кредити, позики тощо) надавались під заставу нерухомості (будинку і/або земельної ділянки), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5;п.2.3 надати позивачам офіційну відповідь, в якій відобразити отриману Національним банком України інформацію згідно пункту 2.2 позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.10.2014 року звернулися з письмовою заявою №03/10 до управління Національного банку України у Львівській області, в якій просили відповідача вчинити дії щодо отримання від ряду банківських установ інформації, оскільки їх письмові звернення до двох банків були безрезультатними. У заяві від 15.10.2014 року позивачі виклали причини своїх звернень до банків, суть і правові підстави звернення з заявою безпосередньо до відповідача, а до заяви долучили копії письмових звернень до банків, копії відповідей банків «Приватбанк» і «Кредобанк», додаток із стислим викладенням фактів порушення на їх думку їхніх прав цілим рядом суб»єктів владних повноважень протягом 1996 - 2014 років, що пов»язані з предметом поданої заяви. Зазначають, що у відповідь отримали лист управління Національного банку України у Львівській області від 31.10.2014 року №10-014/5947, в якому повідомлено про відсутність законних підстав для задоволення заяви від 15.10.2014 року та рекомендовано звернутись за захистом своїх прав та інтересів до суду. Позивачі вважають відмову в задоволенні заяви безпідставною. Відповідачем не дотримано вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» оскільки на офіційному сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua) не розміщені Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України (із змінами і доповненнями) та постанова Правління Національного банку України від 01.02.2010 року №36 «Про затвердження Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015р. позов задоволено частково. Зобов»язано Національний банк України оприлюднити постанову Правління Національного банку України від 01.02.2010 року №36 «Про затвердження Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України» та Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Національний банк України оскаржив дану постанову, в частині задоволених позовних вимог, з підстав не врахування усіх істотних обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що ст.56 Закону України "Про Національний банк України", Національному банку надано право видавати нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті Національним банком України офіційно оприлюднюються в "Офіційному віснику" та у газеті "Урядовий кур'єр" у визначені терміни, шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Рішення державних органів потребують реєстрації лише за умови, якщо вони містять правові норми - загальнообов'язкові правила поведінки, які встановлені та санкціоновані державною, спрямовані на необмежену кількість разів застосування та регулюють поведінку невизначеного кола осіб.
Просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволені позову.
Позивачі оскаржили постанову з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовують тим, що порушено їх конституційне право на отримання повної та достовірної інформації (обґрунтованої відповіді), які гарантовані ч.3 ст.32, ч.2 ст.34, ст..40 Конституції України. Їх позбавлено права на безпечне і безперешкодне володіння своєю приватною власністю, що гарантовано ст.3, 41 Конституції України та Європейською конвенцією про захист прав та основних свобод людини і громадянина.
Просять скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, позивачів, які просять задоволити їх апеляційну скаргу, представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу банку, обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі 31.07.2014 року звернулись до Західного головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» та 15.09.2014 року звернулись до ПАТ «Кредобанк» з запитами про надання інформації, в яких просили: «1) перевірити наявність або відсутність зареєстрованого у банку отриманого кредиту/позики тощо із заставою нерухомості, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5. До застави можуть бути включені будинок і/або земельна ділянка як повністю, так і частково; 2) перевірити наявність або відсутність зареєстрованого у Вашому банку отриманого кредиту/позики тощо, в умові якого вказано, що ОСОБА_1 або/і ОСОБА_2 або/і ОСОБА_4 виступали поручителями або в інший спосіб забезпечували фінансові гарантії перед банком при отриманні третіми особами кредиту, позики тощо. Причому таке поручительство, гарантії тощо забезпечувались нерухомістю, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5. До застави можуть бути включені будинок і/або земельна ділянка як повністю, так і частково (Примітка: ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4: свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 03.04.2013, спадкова справа № 54177919, № витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 33654555; за життя ОСОБА_4, яка була інвалідом, у період з 1995 по вересень 2012 року всі дії зі всіма установами і особами від імені ОСОБА_4 вчиняли виключно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі нотаріально завірених доручень); 3) перевірити наявність або відсутність зареєстрованого у Вашому банку отриманого кредиту/позики тощо за умов, що були згадані вище у пунктах 1) і 2), який вже був сплачений/погашений або був, як борг, переуступлений іншій юридичній чи фізичній особі; 4) у випадку виявлення Вами оформленого кредиту із заставою нерухомості тощо із зазначенням однієї з перелічених вище осіб або ж за вказаною вище адресою, просимо надати нам копію відповідних документів; 5) перевірити наявність або відсутність у Вашому банку будь-якої чинної угоди, укладеної від імені ОСОБА_1 або ОСОБА_2, на відкриття рахунку, надання фінансових послуг, отримання кредиту тощо; 6) надати нам офіційну обгрунтовану і вичерпну відповідь за результатами перевірки інформації по пунктах 1) - 5), яку просимо направити на нашу адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення».
ПАТ КБ «Приватбанк» 29.08.2014 року надано відповідь, якою повідомлено, що запит про надання інформації, що містить банківську таємницю, не відповідає Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Правилам зберігання, захисту та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ від 14.07.2006 року № 267 та неможливо провести процедуру ідентифікації особи, тому банк не має правових підстав для його задоволення та надання поштою інформації, що містить банківську таємницю.
ПАТ «Кредобанк» 30.09.2014 року надано відповідь, якою повідомлено, що Банк не укладав жодних договорів (в т.ч. кредитних та депозитних договорів, договорів на відкриття рахунку, застави, поруки) із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та/або ОСОБА_4. З врахуванням пунктів 1 - 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформації щодо перебування нерухомого майна та/або земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 в іпотеці Банку може бути розкрита лише на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду.
15.10.2014р. позивачі звернулись з заявою до управління Національного банку України у Львівській області, у якій просили: здійснити запити до всіх банківських установ (їx філій, підрозділів тощо), що розташовані у місті Львові, із вимогою надати офіційні відповіді, які повинні містити наступну інформацію: «про наявність зареєстрованих /або відсутність такої реєстрації/ фінансових кредитів, позик тощо з фізичними/юридичними особами, які були укладені під заставу нерухомості, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 (перевірку в базі даних банків здійснити за всіма параметрами: будинок 8а; будинок 8а, квартира 1 (8а/1); будинок 8а квартира 2 (8а/2); будинок 8а квартира 3 (8а/3)); про наявність зареєстрованих/або відсутність такої реєстрації/ фінансових кредитів, позик тощо з фізичними/юридичними особами, які були укладені під гарантію (поручительство) третіх осіб, якими є: ОСОБА_1 або/і ОСОБА_2 або/і ОСОБА_4; про наявність зареєстрованих /або відсутність такої реєстрації/ фінансових кредитів, позик тощо з фізичними/юридичними особами, які були укладені за умов, що згадані вище у пунктах 2.1 і 2.2, але вже були сплачені, погашені, переуступлені іншій юридичній чи фізичній особі тощо; про наявність будь-якої чинної угоди, укладеної від імені ОСОБА_1 або ОСОБА_2, на відкриття рахунку, надання фінансових послуг, отримання кредиту тощо; офіційну обґрунтовану і вичерпну відповідь за результатами перевірки інформації по пункту 1 просимо направити на нашу адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення».
Управління Національного банку України у Львівській області надало відповідь від 31.10.2014 року № 10-014/5947, у якій зазначено, що в Управління відсутні законні підстави для виконання прохання наведеного в заяві.
Частково задовольняючи позов щодо оприлюднення Положення про філію Національного банку України, суд першої інстанції виходив з того, що Національний банк України, в даному випадку, є розпорядником публічної інформації, яка має суспільний інтерес і не може бути обмежена в доступі (не відноситься до категорії інформації з обмеженим доступом).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки доказів оприлюднення вказаного положення відповідачем до суду не надано, що вказує на порушення відповідачем права позивача на доступ до інформації, виходячи з наступного:
З постанови Правління Національного банку України від 01.02.2010 року №36 «Про затвердження Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України», а також Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України вбачається, що такі містять інформацію про організаційну структуру Національного банку України, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси територіальних управлінь Національного банку України, а тому, Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України та постанова Правління Національного банку України, якою затверджене вказане Положення, є відкритою публічною інформацією, яка повинна бути оприлюдненою.
Покликання Національного банку України на те, що постанова №36 має розпорядчий характер і адресована не вкладникам - юридичним та фізичним особам, а виключно філіям (територіальним управлінням), перелік яких визначено у самій постанові, то дане твердження підставно не взято до уваги судом першої інстанції і з таким погоджується колегія суддів, оскільки Управлінням Національного банку України у Львівській області наказом від 10.12.2012 року №72 од затверджено перелік видів публічної інформації, якою володіє Управління Національного банку України у Львівській області та яка підлягає оприлюдненню, серед переліку такої інформації зазначено Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України.
Покликання представника банку на те, що згідно Постанови Правління Національного банку України №730 від 23.10.2015р. проведено централізацію функцій та виключено зі структури Національного банку України Управління Національного банку України у Львівській області, тобто відсутній на даний час орган Положення про який слід оприлюднити, не заслуговує на увагу, оскільки таке управління здійснювало свою діяльність на момент виникнення спірних відносин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов»язання Національного Банку України витребувати у банківських установ (їх філій, підрозділів тощо) м.Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори тощо, а також про укладені в минулому такі договори чи інші документи (починаючи з 2000 року, навіть за умови, що фінансові зобов»язання по них були погашені, продані/переуступлені іншим юридичним/фізичним особам тощо), оскільки відповідно до положень статей 6 та 7 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України не наділений повноваженнями витребовувати у банківських установ (їх філій, підрозділів тощо) м.Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори тощо, а також про укладені в минулому такі договори чи інші документи, з метою передачі такої інформації фізичним чи юридичним особам.
Покликання апелянтів на наявність компетенції Національного банку України щодо витребування у банківських установ м.Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори, відповідно до ст.57 Закону України «Про Національний банк України», то дана норми дає право Національному банку України отримувати інформацію від банківських установ про їх діяльність та пояснення стосовно проведених операцій виключно для здійснення своїх функцій та не передбачає повноважень щодо збирання та розповсюдження інформації на вимогу фізичних чи юридичних осіб.
Оскільки судом першої та апеляційної інстанції не встановлено підставності зобов»язання Національного банку України витребувати у банківських установ (їх філій, підрозділів тощо) м.Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори тощо, то відсутні підстави і для задоволення позовної вимоги про зобов»язання надати позивачам офіційну відповідь, в якій відобразити отриману Національним банком України інформацію згідно пункту 2.2 позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову - ч.2 згаданої статті.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційних скаргах.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, Національного банку України - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015р. по справі №813/637/15 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
А.Р.Курилець
Повний текст виготовлено 29.01.2016р.