28 січня 2016 року Чернігів Справа № 825/71/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача у зв'язку з безпідставною відмовою у задоволенні запиту на інформацію, необґрунтованим віднесенням інформації до інформації з обмеженим доступом та зобов'язання відповідача розглянути запит від 04.01.2016 з дотриманням Закону № 2939-VІ і надання запитуваної інформації.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.01.2016 до Борзнянської районної державної адміністрації було направлено запит на інформацію із проханням надати копію документа про вищу освіту заступника голови ОСОБА_3. Проте, листом від 05.01.2016 № 1 відповідач відмовив у задоволенні запиту на інформацію, повідомивши, що заступник голови не надав згоди працівникам райдержадміністрації на видачу копії його документа про освіту, як і будь-яких інших документів, обумовивши це тим, що бажаючі отримати будь-яку інформацію про його особу повинні звертатися безпосередньо до нього самого. Крім цього, у листі було зауважено, що 12.01.2016 позивачу нададуть можливість оглянути оригінал документа про вищу освіту ОСОБА_3 та отримати відповіді на свої запитання, поспілкувавшись із ним особисто. Вважає, що зазначені дії відповідача як розпорядника публічної інформації є незаконними й необґрунтованими.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. У вирішенні позовних вимог покладається на розсуд суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.01.2016 позивачем до Борзнянської районної державної адміністрації було направлено запит на інформацію із проханням надати копію документа про вищу освіту заступника голови ОСОБА_3 (а.с. 9-10).
Листом від 05.11.2016 № 1 Борзнянська районна державна адміністрація повідомила ОСОБА_2, що заступник голови райдержадміністрації ОСОБА_3 не надав згоди працівникам райдержадміністрації на видачу копії його документа про освіту, як будь-яких інших документів, обумовивши тим, що бажаючі отримати будь-яку інформацію про його особу, повинні звертатися безпосередньо до нього самого. Крім того, 12.01.2016 під час проведення засідання громадської організації «Народна рада Борзнянського району» позивач матимете можливість оглянути оригінал документа про вищу освіту ОСОБА_3 та отримати відповіді на свої запитання, поспілкувавшись з ним особисто (а.с. 11).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).
У відповідності до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (частина 1 статті 3 Закону № 2939-VI).
У свою чергу, згідно пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
При цьому, усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (частина 4 статті 13 Закону № 2939-VI).
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Отже, зазначеною нормою встановлено вичерпний перелік підстав дня відмови у задоволенні інформаційного запиту, який розширювальному тлумаченню не підлягає, а тому зазначена відповідачем причина відмови, відповідно до якої для отримання інформації про посадову особу необхідно звертатися безпосередньо до особи, не відповідає нормам чинного законодавства України.
Частиною 2 статті 6 Закону 2939-VI визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону 2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 13 Закону 2939-VI до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Відповідно до статті 29 Закону України «Про інформацію» інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Як вбачається з скриншота веб-сторінки (а.с. 12), на офіційному веб-сайті відповідача (http://borzadm.cg.gov.ua) у розділі «Органи влади» міститься інформація про те, що ОСОБА_3, заступник голови, із 1990 по 1995 рік навчався у Київському державному економічному університеті, який закінчив за спеціальністю «Облік і аудит».
Водночас у листі Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» від 04.12.2015 № 01/13-1748 (а.с. 13), указано, що серед зарахованих студентів Київського державного економічного університету 1990 року та випуску 1995 року ОСОБА_3 не значиться. У книзі видачі дипломів 1995 року ОСОБА_3. не значиться.
У зв'язку з тим, що інформація, подана на офіційному сайті відповідача, не збігається з даними Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», інформація щодо наявності чи відсутності вищої освіти у посадової особи органу державної влади є суспільно необхідною, предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від поширення, навіть якщо її віднесено до конфіденційної, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області у зв'язку з безпідставною відмовою у задоволенні запиту ОСОБА_2 на інформацію від 04.01.2016, необґрунтованим віднесенням інформації до інформації з обмеженим доступом та зобов'язати Борзнянську районну державну адміністрацію Чернігівської області розглянути запит ОСОБА_2 від 04.01.2016 з дотриманням Закону України № 2939-VI ''Про доступ до публічної інформації'' і надання запитуваної інформації.
Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду (частина 3 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, згідно з частиною 1 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Як вбачається з чеків від 28.01.2016 та квитка на автобус № 090660, наявних у матеріалах справи (а.с. 34, 35), витрати представника позивача, пов'язані з розглядом справи, становлять 254,27 грн.
Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, то суд вважає за необхідне стягнути з Борзнянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 254,27 грн.
Керуючись статтями 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправними дії Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області у зв'язку з безпідставною відмовою у задоволенні запиту ОСОБА_2 на інформацію від 04.01.2016, необґрунтованим віднесенням інформації до інформації з обмеженим доступом.
Зобов'язати Борзнянську районну державну адміністрацію Чернігівської області розглянути запит ОСОБА_2 від 04.01.2016 з дотриманням Закону України № 2939-VI ''Про доступ до публічної інформації'' і надання запитуваної інформації.
Стягнути з Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (ЄДРПОУ 040861866), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у загальному розмірі 254,27 грн.
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан