Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
28 січня 2016 р. № 820/11447/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,
за участю представника позивача - Шевцова О.В.,
представника відповідача - Климчука С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" (далі по тексту - позивач, ДП «ХКБМ»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Основ'янська ОДПІ), в якому просить суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000102205 від 16.11.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем за результатами проведення перевірки має бути скасованим, оскільки висновки акта перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення, суперечать діючому законодавству України. Зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованими, прийнятим відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже таким, що підлягає скасуванню.
Позивач вважає, що платник податків не несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність та інші дії своїх контрагентів та їхніх контрагентів. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Також, як вказує позивач, єдиною підставою для висновку відповідача про відсутність фактичного реального отримання від контрагента - ТОВ «Електрон - Експерт» автозапчастин, що вказана в акті перевірки, стала податкова інформація, яка надійшла до Основ'янської ОДПІ від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 14.07.2015 року № 1147/20-30-22-03/37094728 щодо ТОВ «Електрон - Експерт» з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків за квітень 2015 року, яка, на думку позивача, не може доказом по справі в розумінні статті 70 КАСУ, оскільки така інформація не є первинним документом бухгалтерського та податкового обліку підприємства, що підтверджує або спростовує факт руху активів платника податку та руху його капіталу.
Представник відповідача в письмових запереченнях наданих до суду проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав та мотивів, зазначених у позові.
Відповідач надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов в якому зазначив про необґрунтованість позовних вимог з тих підстав, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки були зроблені на підставі податкової інформації ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 14.07.2015 року № 1147/20-30-22-03/37094728 щодо ТОВ «Електрон - Експерт» з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків за квітень 2015 року, згідно висновків якої, встановлено:
- оформлення ТОВ «Електрон - Експерт» податковий номер 37094728 за звітний період декларування ПДВ за квітень 2015 року неправомірно визначених сум податкового кредиту та податкових зобов'язань згідно з даними наявної податкової інформації;
- за звітний період декларування ПДВ, охоплений узагальненої податковою інформацією неправомірне визначення платником податків:
сум податкового кредиту при придбанні товарів (послуг) - встановлено на загальну суму 1057156, 85 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Сентро-М» податковий номер 39625882 та ТОВ «Підприємство Ексім» податковий номер 30989681. таким чином, платником податків порушено норми пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу;
сум податкових зобов'язань при продажу товарів / послуг - встановлено на загальну суму 1139878 грн. по взаємовідносинам з платниками податків за квітень 2015 року. Таким чином, платником податків порушено норми п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Кодексу.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив повністю відмовити в його задоволені.
Перевіривши матеріали справи і оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позивач, як юридична особа зареєстрований Харківським міським управлінням
юстиції з 22.11.1994 року, згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 22.11.1994 року та на момент проведення перевірки перебував на обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зокрема, зареєстрований відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.10.1997 року № 200111776 платником податку на додану вартість.
Згідно відомостей з ЄДРПОУ, виданих головним управлінням статистики у Харківській області від 19.11.2015 р. № 03.1-11/5054 позивач здійснює наступні види господарської діяльності за КВЕД-2010: 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 30.40 виробництво військових транспортних засобів; 25.40 виробництво зброї та боєприпасів; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 56.29 постачання інших готових страв; 35.30 постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
Судом встановлено, що з 13.10.2015 року по 20.10.2015 року на підставі направлень на перевірку від 13.10.2015 року № 247 та наказу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 12.10.2015 р. №313 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Електрон-Експерт" за період квітень 2015 року.
За результатами перевірки посадовими особами податкового органу був складений акт перевірки від 27.10.2015 року №964/20-38-22-05-07/14310299 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП "ХКБМ" (п.н. 14310299) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Електрон-Експерт" (п.н. 37094728) за період квітень 2015 року» (далі по тексту - акт перевірки), згідно висновків якого позивачем порушено п. 44.6 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 718317,00 грн.
Не погодившись із висновком акта перевірки позивач подав письмові заперечення № 6080/4 від 04.11.2015 року на акт перевірки, за результатом розгляду яких, листом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 5109/10/20-38-22-05-14 від 11.11.2015 повідомлено про правомірність висновків податкової інспекції, як таких, що відповідають нормам Податкового кодексу України та вимогам чинного законодавства.
На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення №0000102205 від 16.11.2015 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 718317,00 грн. за основним платежем.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із ТОВ "Електрон-Експерт".
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Електрон-Експерт" (постачальник) та ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" (покупець) був укладений договір поставки № 2465-ХКБИ від 20.04.2015 року.
Згідно п. 1.1 зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця продукцію, за цінами, в номенклатурі, кількості і в строки, зазначені в Специфікації поставки продукції (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Покупець зобов'язується прийняти продукцію і здійснити оплату на умовах, визначених даним договором (п. 1.2. Договору).
Договірна ціна одиниці продукції, що поставляється за цим договором, вказана в Специфікації поставки продукції (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 4.1 Договору). Загальна вартість продукції, що поставляється за цим договором, становить 4788780,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 798130,00 грн. (п. 4.2 Договору).
Строк дії договору встановлений у п.п. 12.1, згідно якого договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами за договором.
На виконання умов договору позивач оплатив товар у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2015 року № 1189 на загальну суму 4309902,00 грн., у т.ч. ПДВ 718317,00 грн. та отримав податкову накладну від ТОВ "Електрон-Експерт" №39 від 22.04.2015 року на нагнітач (434.87.003сб) у кількості 31,5 шт. ; фільтр поглинач (ФПТ-200Б) у кількості 31,5 шт.; термодатчик ТД-1 у кількості 157,5 шт.; електромагніт ЗМ-10АМ у кількості 31,5 шт.; пристрій ВКУ у кількості 22,5 шт. на загальну суму 4309902,00 в тому числі ПДВ 718317,00 грн.
Товар був поставлений відповідно до видаткової накладної № РН -0000122 від 05.05.2015 р.
Як встановлено в ході перевірки перевірки, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 202 товар, придбаний у ТОВ "Електрон-Експерт" (п.н. 37094728) реалізовано не було, товар обліковується на складі.
Отже, факт проведення господарської операції та отримання товару підтверджуються первинними документами.
Як вбачається з матеріалів справи податкова накладна, що була виписана позивачу ТОВ "Електрон-Експерт" була включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2015 р., а сума ПДВ включена до податкового кредиту, що підтверджується копією додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у свого контрагенту товару та використання його в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладеного договору, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704. Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.
Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.
Судом не встановлено невідповідності даних податкової накладної фактичним обставинам справи.
Крім того, суд також зауважує, що вказана податкова накладна містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.
Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 Податкового кодексу України.
За правилами п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6. ст.. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
В силу приписів п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.2 ст. 200 вищевказаного кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Як вбачається з акта від 27.10.2015 року №964/20-38-22-05-07/14310299, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України, відповідач посилається на отриману від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкову інформацію від 14.07.2015 року №1147/20-30-22-03/37094728 щодо ТОВ "Електрон-Експерт" (податковий номер 37094728) з питань проведення фінансово - господарських операцій з платниками податків за квітень 2015 року, відповідно до якої підприємство за звітний період квітень 2015 р. декларування ПДВ, неправомірно визначило суми податкового кредиту та податкові зобов'язання згідно з даними наявної податкової інформації.
З цього приводу суд зазначає, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку та сплати податку до бюджету. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку, є індивідуальною і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості замовлених товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач та його контрагент, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ, на момент здійснення господарської операції були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.
Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору.
З огляду на наведене вище, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту відповідні суми за перевіряємий період та правомірно визначив від'ємне значення податку на додану вартість за операціями із контрагентом.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте ДПІ податкове повідомлення-рішення № 0000102205 від 16.11.2015 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102205 від 16.11.2015 року про зменшення Державному підприємству "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 718317, 00 грн. (сімсот вісімнадцять тисяч триста сімнадцять гривень) за основним платежем.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, м. Харків, вул. Червоношкільна наб., 16, код 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14310299) суму сплаченого судового збору в розмірі 10774, 76 грн. (десять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 76 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.