27 січня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Римарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання договору набуття у приватну власність житлового будинку таким, що відбувся як договір дарування,
До Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1, яка не відповідає вимогам ст. ст. 357, 358 ЦПК України.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановленим цим Кодексом.
Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи;
4) невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
За умови подання заяви з підстави, визначеної:
- п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України - неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права - необхідно зазначити які саме норми матеріального права неоднаково застосовано судом касаційної інстанції, в чому полягає їх неоднакове застосування, а також надати копії різних за змістом судових рішень судів касаційної інстанції, які свідчать про неоднаковість застосування цих норм.
- п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України - неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - необхідно зазначити які саме норми процесуального права неоднаково застосовано судом касаційної інстанції, в чому полягає їх неоднакове застосування, а також надати копії різних за змістом судових рішень судів касаційної інстанції, які свідчать про неоднаковість застосування цих норм.
- п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, необхідно надати копію постанови Верховного Суду України та зазначити у чому саме полягає невідповідність оскаржуваної ухвали викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Заявниці слід визначитись з яких підстав, передбачених ст. 355 ЦПК України, вона просить переглянути ухвалені у справі судові рішення, у заяві про перегляд судових рішень зазначити, які норми матеріального чи процесуального права неоднаково застосовано судом касаційної інстанці, та надати копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, або копію постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу.
У порушення вимог ст. 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень не додано документ про сплату судового збору.
За змістом підп. 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року
№ 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон № 484-VІІІ), за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України ставка судового збору складає 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030002 р/о № 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.
Документ установи банку чи відділення зв'язку, яка прийняла платіж, про сплату судового збору подається в оригіналі.
Положеннями ст. 9 Закону № 3674-VI, із змінами внесеними згідно із Законом № 484-VІІІ, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Заявниці слід подати документ установи банку чи відділення зв'язку, яка прийняла платіж, про сплату судового збору з відміткою про його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України або докази звільнення її від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.
За таких обставин заяву про перегляд судових рішень на підставі вимог
ст. 359 ЦПК України вважаю за необхідне залишити без руху і надати термін для усунення недоліків.
Керуючись ст. 359 ЦПК України,
Надати ОСОБА_1 строк до 15 лютого 2016 року для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України В.І. Гуменюк