ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.01.2016Справа №910/29783/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-Атон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецбуд-Євро"
про стягнення 417 809,95 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Вівсяник А.М. (дов. б/н від 16.04.2015 року) Соловйов В.О. (дов. б/н від 16.04.2015 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21 січня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-Атон" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецбуд-Євро" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 417 809,95 грн., в тому числі 301 447,20 грн. основного боргу, 14 770,92 грн. інфляційних втрат, 5 277,39 грн. 3 % річних, 96 314,44 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 2810/14-1 від 28.10.2014 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року порушено провадження у справі № 910/29783/15 та призначено справу до розгляду на 24.12.2015 року.
15.12.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
24.12.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача в судове засідання 24.12.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.11.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи дійшов висновку про його задоволення.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.12.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 21.01.2016 року.
У судовому засіданні 21.01.2016 року представники позивача надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 21.01.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.12.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, під'їзд № 2 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
28.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-Атон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецбуд-Євро" (покупець) укладено Договір поставки № 2810/14-1 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцеві, а покупець прийняти та оплатити непродовольчі товари народного споживання в кількості та за ціною згідно специфікації, які після їх підписання є невід'ємними частинами цього Договору.
Згідно з пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Договору поставка товарів здійснюється на умовах EXW відповідно до Правил Інкотермс-2000 з урахуванням обмежень, що пов'язані з внутрішнім характером поставки. Місце поставки - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Красилів, вул. Центральна, 16. Строк поставки - 45 робочих днів після підписання відповідної специфікації.
Поставка товару вважається виконаною постачальником в момент передачі поставленого товару представнику покупця (пункт 2.6. Договору).
Відповідно до пункту 5.5. Договору загальна вартість товару, що поставляється на умовах цього договору (ціна Договору) рівна сумі вартостей усіх поставок товару, що були здійснені між сторонами в період дії цього Договору.
Згідно з пунктами 6.1.1., 6.1.2. Договору покупець повинен оплатити поставлений йому постачальником товар в такому порядку: протягом 5 (п'яти) банківських днів після виставлення рахунку, покупець шляхом банківського переказу перераховує на поточний рахунок постачальника передоплату, що з врахуванням ПДВ становить 50 % вартості товару, визначеного сторонами у специфікації. Залишок з врахуванням ПДВ, що становить 50 % вартості товару, визначеного сторонами у специфікації - покупець перераховує постачальнику протягом 5 (п'яти) банківських днів після оголошення, що товар готовий до відвантаження.
Згідно Специфікації до Договору вартість установки котельної модульної для виробництва пари та гарячої води КУМ-400 становить 632 500,00 грн.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 850 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1816 від 12.12.2014 року.
18.03.2015 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про зміну ціни товару, якою сторони визначили нову вартість товару - 838 447,20 грн.
18.03.2015 року між сторонами підписано та скріплено печатками Акт зміни ціни до видаткової накладної № 1816 від 12.12.2014 року, відповідно до якого нова ціна товару становить 838 447,20 грн.
Відповідачем було частково погашено заборгованість за поставлений товар у сумі 537 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи), у зв'язку з чим, у відповідача утворився борг перед позивачем у сумі 301 447,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 2810/14-1 від 28.10.2014 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 301 447,20 грн.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з пунктами 6.1.1., 6.1.2. Договору покупець повинен оплатити поставлений йому постачальником товар в такому порядку: протягом 5 (п'яти) банківських днів після виставлення рахунку, покупець шляхом банківського переказу перераховує на поточний рахунок постачальника передоплату, що з врахуванням ПДВ становить 50 % вартості товару, визначеного сторонами у специфікації. Залишок з врахуванням ПДВ, що становить 50 % вартості товару, визначеного сторонами у специфікації - покупець перераховує постачальнику протягом 5 (п'яти) банківських днів після оголошення, що товар готовий до відвантаження.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та змісту Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 301 447,20 грн. за поставлений на підставі Договору товар.
Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 301 447,20 грн. основного боргу є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.
Крім іншого, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 770,92 грн. інфляційних втрат, 5 277,39 грн. 3 % річних, 96 314,44 грн. пені.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором поставки строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в тому числі у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до пункту 7.5. Договору за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 86 222,16 грн. за розрахунком суду (у межах 6 місяців).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок збитків від інфляції з урахуванням умов договору та періоду прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 11 402,46 грн. за розрахунком суду.
Здійснивши перерахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що розмір 3 % річних є арифметично вірним, а тому з відповідача підлягає стягненню 5 277,39 грн. 3 % річних.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-Атон" задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецбуд-Євро" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, під'їзд № 2, ідентифікаційний код 32981637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-Атон" (04073, м. Київ, провулок Куренівський, буд. 19/5, ідентифікаційний код 36698743) 301 447 (триста одну тисячу чотириста сорок сім) грн. 20 коп. основного боргу, 86 222 (вісімдесят шість тисяч двісті двадцять дві) грн. 16 коп. пені, 5 277 (п'ять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 39 коп. 3 % річних, 11 402 (одинадцять тисяч чотириста дві) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 6 065 (шість тисяч шістдесят п'ять) грн. 24 коп. судового збору.
3.У іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.01.2016
Суддя С.В. Стасюк