27 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Пікуль А.А., Соколової В.В.
секретар: Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Бабича Олександра В'ячеславовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/1232/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Катющенко В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі по тексту - ТОВ «Кредитні ініціативи») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернуто позивачу.
Не погодившись із такою ухвалою суду, Бабич О.В. в інтересах ТОВ «Кредитні ініціативи» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву позивачу, неправильно застосувавши норми процесуального права.
В судове засідання представник ТОВ «Кредитні ініціативи» не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило розглядати справу за відсутності свого представника, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності представника особи, що подала апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 15 вересня 2015 року позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали, з підстав не надання позивачем до матеріалів позовної заяви іпотечного договору, договору поруки, відомостей щодо майна, переданого в іпотеку, відомостей щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, розмір коштів, отриманих від реалізації майна, у разі його проведення, відомостей щодо врахування вказаної суми в рахунок погашення боргу, відсутності відомостей про повідомлення позичальника щодо відступлення права вимоги за кредитним договором як до ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», так і до ТОВ «Кредитні ініціативи».
19 жовтня 2015 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва вказану позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст. 121 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою від 15 вересня 2015 року.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати її заявнику.
Відтак, залишаючи без руху позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» суд першої інстанції безпідставно вказав на відсутність копій іпотечного договору, договору поруки, відомостей щодо майна, переданого в іпотеку, відомостей щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, розмір коштів, отриманих від реалізації майна, у разі його проведення, відомостей щодо врахування вказаної суми в рахунок погашення боргу, як на підставу залишення позовної заяви без руху, а в подальшому безпідставно її повернув.
Таким чином, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року підлягає скасуванню, а питання про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Бабича ОлександраВ'ячеславовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: А.А. Пікуль
В.В.Соколова