03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/524/2016 Головуючий у суді першої інстанції - ШевчукО.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
27 січня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючий суддя Оніщук М.І.,
судді Українець Л.Д., Крижанівська Г.В.,
секретар Троц В.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 3 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_4 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування,
У серпні 2015 року ПрАТ «Страхова Група «ТАС» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 32 897,28 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06.06.2014 між ОСОБА_4 та ПрАТ «СГ «ТАС» укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно якого застраховано відповідальність відповідача за шкоду, спричинену внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 11194 д/н НОМЕР_1.
12.03.2015 сталось ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ 11194, що перебував під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Hyundai Accent» д/н НОМЕР_2.
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва та постановою судді Апеляційного суду м. Києва винним у ДТП визнано водія автомобіля ВАЗ 11194 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4
23.03.2015 до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування звернувся ОСОБА_7 - власник автомобіля «HyundaiAccent»д/н НОМЕР_2.
Відповідно до заяви потерпілого внаслідок ДТП та ремонтної калькуляції вартість ремонту автомобіля «Hyundai Accent»становить 32 897,28 грн.
10.04.2015 позивач сплатив страхове відшкодування у вищезазначеному розмірі шляхом перерахунку коштів ФОП ОСОБА_8
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4, в порушення вимог Закону не повідомив позивача про настання страхового випадку, сплачене страхове відшкодування підлягає стягненню з відповідача.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03.12.2015 позов задоволено. Стягнуто ОСОБА_4 на користь ПрАТ «СГ «ТАС» компенсацію страхового відшкодування в розмірі 32 897,28 грн., а також судові витрати в розмірі 328,98 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача сплаченого страхового відшкодування, оскільки позивачем було розраховано розмір регресного відшкодування самостійно без наведення доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між ДТП та вартістю відновлювального ремонту. Крім того, розрахунок заборгованості було здійснено без врахування зносу транспортного засобу.
Відповідач в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно постановлене з дотриманням вимог закону.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншій особі, має право зворотної вимоги до винної особи, якою є відповідач, у розмірі виплаченого відшкодування, у зв'язку з невиконанням останнім вимог закону щодо належного повідомлення страхової про настання страхового випадку.
Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що постановою судді Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 змінено постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 07.04.2015 в частині стягнення, застосованого до ОСОБА_4 за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
При цьому суддя Апеляційного суду м. Києва залишив без змін постанову судді Деснянського районного суду м. Києва щодо вини ОСОБА_4 у вчиненні ДТП та керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що 12.03.2015 о 23 год. 15 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем ВАЗ 11194 д/н НОМЕР_1 на перехресті вул. Бальзака - вул. Драйзера в м. Києві не врахував дорожню обстановку, не був уважним, не стежив за її зміною, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «HyundaiAccent»д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, що рухався попереду в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
На час ДТП водій ОСОБА_4 мав чинний Поліс № АІ/2084377 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Частиною 4 ст. 61 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Статтею 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, зокрема, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
В порушення зазначеної норми закону відповідач про настання ДТП страхову компанію не повідомив, доказів поважності причин неповідомлення ні позивачу, ні в ході розгляду справи суду не наддав.
10.04.2015 ПрАТ «СГ «ТАС» на підставі заяви власника пошкодженого з вини відповідача автомобіля та страхового акту виплатило страхове відшкодування в розмірі 32 897 грн. 28 коп. шляхом перерахування коштів за ремонт пошкодженого транспортного засобу на рахунок ФОП ОСОБА_8
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Після виплати страхового відшкодування, позивач отримав право регресу до страхувальника (відповідача), так як відповідно ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема підпункту 38.1.1 пункту 38.1, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 Закону.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач в своїй апеляційній скарзі зазначає, що законодавчо не передбачено право страховика на одержання регресного відшкодування від страхувальника у зв'язку з неповідомленням про ДТП.
Згідно правового висновоку Верховного Суду України у справі № 6-1цс14, предметом якої був спір про відшкодування шкоди про те, що виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції з 18 вересня 2011 по 8 січня 2012 року), слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.
Встановивши вищевказані фактичні обставини справи, надавши вірну оцінку наявним у справі доказам та проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини сторін, суд першої інстанції дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про правомірність пред'явлення позову та, як наслідок, наявність законних підстав для його задоволення.
Доводи апелянта про те, що суд залишив поза увагою той факт, що розрахунок вартості ремонту було здійснено без врахування зносу транспортного засобу, спростовуються наступним.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «HyundaiAccent», д/нНОМЕР_2, рік випуску автомобіля - 2011, а отже на момент ДТП (12.03.2015) строк його експлуатації не перевищував 7 років.
Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.
Також не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги щодо розміру збитку та причинного зв'язку між ДТП та збитками.
Згідно рахунку № 23/1 від 23.03.2015 СТО ФОП ОСОБА_8 (а.с. 13) вартість ремонту автомобіля «HyundaiAccent», д/нНОМЕР_2 складає 36 000 грн.
Калькуляцією № 01735/40 від 20.03.2015, складеною системою Audatex, підтверджується, що вартість ремонту автомобіля «Hyundai Accent», д/н НОМЕР_2, складає 32 897,28 грн. (а.с. 15-17).
Використання програмного продукту «Audatex» для визначення вартості ремонту рекомендовано п.59 Додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003.
Відповідно до платіжного доручення № 46809 від 10.04.2015 позивач сплатив на реквізити СТО ФОП ОСОБА_8 страхове відшкодування у розмірі 32 897,28 грн.
ЗгідноАкту здачі-прийому виконаних робіт (послуг) від 22.04.2015 СТО ФОП ОСОБА_8 вартість фактичних витрат на проведення ремонту автомобіля «Hyundai Accent», д/нНОМЕР_2 складає 32 897,28 грн.
Згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, щопідлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартостівтраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних длявідновлення пошкодженої речі.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено, відтак доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи є безпідставними, висновків суду не спростовують та на законність рішення не впливають.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 3 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий М.І. Оніщук
Судді Л.Д. Українець
Г.В.Крижанівська