1[1]
25 січня 2016 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України і на наявність перешкод для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року,-
Вказаним вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожен окремо, визнані винуватими у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначено кожному з них покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Також, судом вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду його оскаржив в апеляційному порядку обвинувачений ОСОБА_2 , який просить скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий, який не буде пов'язаний з позбавленням його волі або пом'якшити призначене йому покарання. При цьому вказує на те, що на досудовому слідстві були допущені порушення чинного законодавства, які будуть вказані в доповненнях до апеляційної скарги після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Вивчивши апеляційну скаргу обвинувапченого вважаю, що вона не може бути прийнята до розгляду Апеляційним судом міста Києва, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, серед іншого, зазначаються прохання особи, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду, вказівку на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, які існують підстави для скасування вироку з наведенням доводів на підтвердження своєї позиції. При цьому, мотивувальна та резолютивна частини апеляційної скарги повинні узгоджуватись між собою.
Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.
Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.
Згідно з ч. 1 п.п. 1-6 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції, має право:
1) залишити вирок або ухвалу без змін;
2) змінити вирок або ухвалу;
3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Проте, зазначені вимоги закону до апеляційної скарги обвинуваченого дотримані не були, що перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху з наданням йому п'ятнадцятиденного строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 399 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року, за яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного окремо, визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, - залишити без руху, надавши обвинуваченому ОСОБА_2 п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали Апеляційного суду міста Києва для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків.
У випадку не виконання ухвали судді апеляційного суду апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Суддя Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1
Справа №11-кп/796/524/2016 Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_4 Доповідач: ОСОБА_1