20 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Пікуль А.А., Соколової В.В.
секретар: Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна торгово-промислова група», про визнання недійсним договору,
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/2130/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Шаховніна М.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна торгово-промислова група» (далі по тексту - ТОВ «Національна торгово-промислова група»), про визнання недійсним договору.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав-частки у статутному капіталі ТОВ «Національна торгово-промислова група» від 19 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., реєстровий номер 53.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі2 305 188,20 грн. та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що на момент звернення ОСОБА_3 до суду з вказаним позовом ним не було сплачено в повному обсязі вартість корпоративних прав-частки у статутному капіталі товариства, що є грубим порушенням умов оспорюваного договору. Крім того, сторонами не було проведено аудит, зокрема, перевірку показників фінансової звітності товариства за останні три роки, що в свою чергу унеможливило виконання умов договору в повному обсязі. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про залучення письмових доказів, про призначення судово-економічної експертизи, про виклик та допит свідків.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.
ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважала, що спір вирішений судом правильно.
В судове засідання особисто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, забезпечили явку в судове засідання своїх уповноважених представників, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19 березня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав частки у статутному капіталі ТОВ «Національна торгово-промислова група», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрований за № 53 (а.с.7-11).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору ОСОБА_2 продав та передав, а ОСОБА_3 купив та прийняв від продавця частку в статутному капіталі ТОВ «Національна торгово-промислова група» у розмірі 100% статутного капіталу товариства, що становить 2 305 188,20 грн. та зобов'язався оплатити її вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі.
Пунктом 3.1. договору купівлі-продажу передбачено, що на момент підписання цього договору продавець є власником частки у статутному капіталі товариства в розмірі 100%. Відповідно до довідки №0220, виданої товариством 19 березня 2014 року товариство повністю сформувало (сплатило) статутний капітал.
Згідно з ч. 6 п. 3.4. договору купівлі-продажу на момент укладення цього договору та виникнення права власності на частку, товариству мають належати авторські майнові права на програмний продукт програмно-технічний комплекс «Оplata».
Відповідно до п. 3.7.3., 3.7.4. договору купівлі-продажу ОСОБА_2 гарантував ОСОБА_3 щодо частки, що відчужувалась, відсутні будь-які спори та/або претензії третіх осіб та щодо програмного продукту програмно-технічний комплекс «Оplata», авторські майнові права на який належать товариству, відсутні будь-які правочини та претензії третіх осіб.
10 березня 2015 року ОСОБА_2 зроблено заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. про те, що вінодержав повний та остаточний розрахунок за договором від ОСОБА_3 і претензій до нього не має (а.с.14).
Згідно п. 3.5. договору купівлі-продажу встановлено обов'язки, які відповідач зобов'язаний був виконати протягом п'яти днів після повного та остаточного розрахунку за договором.
Судом встановлено, що після здійснення ОСОБА_3 повного та остаточного розрахунку за договором, відповідач частково виконав обов'язки, визначені у п. 3.5. договору, а саме: передав документи кадрового діловодства, особові справи, відомості з нарахування та виплати заробітної плати, накази товариства на річну фінансову звітність товариства у складі балансу та звіту про фінансові результати за період з серпня 2001 року та до моменту укладення договору, частково технічну документацію.
Згідно зі статутом ТОВ «Національна торгово-промислова група» 100% статутного капіталу товариства становить 2 305 188,20 грн. (а.с.54-70).
Як вбачається з фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Національна торгово-промислова група» за 2014 рік (ф.№25) (а.с.71-72) його зареєстрований (пайовий) капітал становить 2 305,2, а неоплачений капітал товариства становить 139,2 (139 202,20 грн.).
У червні 2015 року ОСОБА_3 порушив перед судом питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав-частки у статутному капіталі ТОВ «Національна торгово-промислова група» від 19 березня 2014 року та застосування наслідків недійсності правочину, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошових коштів у сумі 2 305 188,20 грн. В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що статутний фонд ТОВ «Національна торгово-промислова група» на момент укладення договору не був оплачений (сформований) у повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті статутного фонду товариства у сумі 139 202,20грн., а тому 100% статутного капіталу товариства йому відчужені з порушенням вимог ст. 147 ЦК України та ст. 53 ЗУ «Про господарські товариства».
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 3 ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
На підставі п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 6 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсними», судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органі в влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи, зареєстрований (пайовий) капітал ТОВ «Національна торгово-промислова група» становить 2 305,2 (2 305 188,20 грн.), а неоплачений капітал товариства становить 139,2 (139 202,20 грн.), про що свідчить фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Національна торгово-промислова група» за 2014 рік (ф.№25) (а.с.71-72).
Тобто, на момент укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав-частки у статутному капіталі ТОВ «Національна торгово-промислова група» від 19 березня 2014 року ОСОБА_2 було оплачено лише 2 165 896 грн., а не 100% статутного капіталу.
Частина неоплаченого капіталу у розмірі 139,2 (139 202,20 грн.) також підтверджується фінансовим звітом, наданим ДПІ у Деснянському районі міста Києва (а.с.151).
Враховуючи викладене, на момент підписання договору купівлі-продажу корпоративних прав-частки у статутному капіталі ТОВ «Національна торгово-промислова група» від 19 березня 2014 року статутний фонд товариства не був оплачений (сформований) у повному обсязі у порушення вимог ч. 3 ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав-частки у статутному капіталі ТОВ «Національна торгово-промислова група» від 19 березня 2014 року недійсним.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не було здійснено повний розрахунок за оспорюваним договором є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Так, відповідно до змісту нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2, він отримав повний та остаточний розрахунок за договором купівлі-продажу корпоративних прав-частки у статутному капіталі ТОВ «Національна торгово-промислова група» від ОСОБА_3 (а.с.14).
Також, колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на те, що сторонами не було проведено аудит, зокрема, перевірку показників фінансової звітності товариства за останні три роки, що в свою чергу унеможливило виконання умов договору в повному обсязі, як безпідставні, оскільки обставини на які він посилається не відповідають предмету судового розгляду та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав-частки у статутному капіталі ТОВ «Національна торгово-промислова група» від 19 березня 2014 року недійсним.
Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: А.А. Пікуль
В.В.Соколова