Справа 127/1478/16-к
Провадження 1-кс/127/600/16
28 січня 2016 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника Каспрової,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12014020010008233 внесеного до ЄРДР 13.11.2014, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка України, народилася в м. Жмеринка, Вінницької області, працює в ТОВ «Мідтур», розлучена, має на утриманні трьох дітей, освіта вища, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України, -
28.01.2016, до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12014020010008233 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_7 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , щодо якої 11.02.2014 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120120110060001139 старшим слідчим СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві складено обвинувальний акт та направлено до Печерського районного суду м. Києва, де перебуває на стадії судового розгляду, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України у період часу з 15.04.2012 по 02.09.2012, на шлях виправлення не стала та вчинила інші корисливі кримінальні правопорушення.
Так, в грудні 2011 року ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді менеджера ТОВ «Меджик Тревел Україна», будучи обізнаною із порядком надання туристичних послуг, вирішила заволодіти грошовими коштами громадян, шляхом обману.
З метою реалізації власного злочинного умислу, спрямованого на незаконне збагачення, під приводом отримання коштів для оплати за надання туристичних послуг, 21 грудня 2011 року увійшла до складу засновників ТОВ «Усі Сезони Тур» та призначена на посаду директора зазначеного підприємства, основним видом діяльності якого є послуги з організації подорожувань.
23 липня 2012 року з метою введення ОСОБА_8 в оману щодо існування дійсних цивільно-правових відносин між ним та ТОВ «Усі Сезони Тур», ОСОБА_5 , маючи доступ до печатки ТОВ «Усі Сезони Тур», з метою протиправного збагачення, шляхом обману, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов'язання згідно домовленостей, оформила та підписала з ОСОБА_8 договір № 23/К7-2012 на надання туристичних послуг, відповідно до якого ТОВ «Усі Сезони Тур» нібито, зобов'язується за плату в сумі 44 336 грн. (сорок чотири тисячі триста тридцять шість гривень ) придбати тур в Туреччину, м. Кемер або туристсько-екскурсійні послуги та надати комплекс послуг з організації поїздки на 18 чоловік у період з 04.09.2012 на 3/4 дні”. У той же день ОСОБА_9 попросила ОСОБА_8 перерахувати кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_10 її знайомого, до якого ОСОБА_5 мала вільний доступ. Вказані кошти ОСОБА_8 перерахував частинами: 39 120 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто двадцять гривень) 23.07.2012 у Замостянському відділенні ПАТ КБ «Приватбанк», що за адресою: Площа Перемоги, 1 м. Вінниця; 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) гривень 24.07.2012 через термінал, що за адресою: вул. Коцюбинського, 32/29, м. Вінниця, та 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) гривень 03.08.2012 через термінал, що за адресою: вул. Коцюбинського, 32/29, м. Вінниця. Отримавши вищевказані грошові кошти ОСОБА_5 заволоділа ними на свою користь та в наступному використала на власний розсуд. При цьому туристичні послуги надані не були, а грошові кошти в сумі 44 336 грн. (сорок чотири тисячі триста тридцять шість гривень) не були оприбутковані в ТОВ «Усі Сезони Тур».
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що вчинене повторно.
Крім того, у вересні 2013 року в ОСОБА_5 , повторно виник злочинний умисел, спрямований за заволодіння чужим майном, у великих розмірах, яке належить ОСОБА_11 .
Так, будучи знайомою з ОСОБА_11 та її чоловіком ОСОБА_12 , ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою, з корисливих спонукань, під приводом надання туристичних послуг, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов'язання згідно домовленостей, повідомила їй про можливість надання туристичних послуг за заниженими цінами до Італії на весну 2014 року. В ході реалізації раніше виниклого злочинного умислу, зловживаючи довірою ОСОБА_11 , щодо дійсних намірів використання наданих нею грошових коштів, попросила її перерахувати грошові кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_13 , який є сином ОСОБА_5 .
17.09.2013 ОСОБА_11 з відділення ПАТ КБ «Приватбанк», що за адресою: просп. Юності, 43-а, м. Вінниця, перерахувала на вищевказаний картковий рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в сумі 97800 грн. (дев'яносто сім тисяч вісімсот гривень), які за проханням ОСОБА_5 зняв з рахунку ОСОБА_13 кошти та передав їй. Таким чином, ОСОБА_5 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 на свою користь та внаступному використала на власний розсуд, при цьому туристичні послуги надані не були.
Далі, на початку грудня 2013 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у довірливих стосунках з ОСОБА_11 , продовжила реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном у великих розмірах, яке належить ОСОБА_11 . Так, ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою, з корисливих спонукань, під приводом надання туристичних послуг, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов'язання згідно домовленостей, повідомила ОСОБА_11 про можливість надання туристичних послуг за заниженими цінами до Греції на літо 2014 року. В ході реалізації раніше виниклого злочинного умислу, зловживаючи довірою ОСОБА_11 , щодо дійсних намірів використання наданий нею грошових коштів, попросила її сплатити грошові кошти особисто. На початку грудня 2013 року ОСОБА_5 перебуваючи у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_3 отримала від ОСОБА_11 грошові кошти в розмірі 3 050 ( три тисячі п'ятдесят) євро, що згідно довідки Національного банку України станом на момент заволодіння становить 33 367 (тридцять три тисячі триста шістдесят сім) гривень. Ще частину грошей у розмірі 3635 (три тисячі шістсот тридцять п'ять євро), що згідно довідки Національного банку України станом на момент заволодіння становить 39 766, 9 грн. (тридцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят шість гривень дев'яносто копійок) за домовленістю ОСОБА_11 . 24.12.2013 перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_13 , який є сином ОСОБА_5 . Останню частину грошових коштів у розмірі 4 700 євро, що згідно довідки Національного банку України станом на момент заволодіння становить 51 136 (п'ятдесят одну тисячу сто тридцять шість) гривень ОСОБА_11 на початку січня 2014 року передала ОСОБА_14 через ОСОБА_15 , який особисто віддав ОСОБА_5 кошти біля кафе «Велюров», що по вул. Пирогова, 31, м. Вінниці. Таким чином, ОСОБА_5 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 на свою користь та внаступному використала на власний розсуд, при цьому туристичні послуги надані не були.
Не маючи на меті виконання взятих раніше на себе зобов'язань, з організації подорожувань, з метою уникнення притягнення до відповідальності, продовжуючи маскування своїх злочинних дій під цивільно-правові відносини, 22 вересня 2014 року ОСОБА_5 надала розписку ОСОБА_11 про отримання нею коштів начебто у борг в розмірі 23 420 (двадцять три тисячі чотириста двадцять) євро, в якій було зафіксовано суму раніше отриманих коштів для організації подорожувань до Італії та Греції.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 завдала ОСОБА_16 матеріального збитку на суму 222 069,9 грн. (двісті двадцять дві тисячі шістдесят дев'ять гривень сімдесят дев'ять копійок), що станом на момент вчинення злочину в 364 (222 069,9 / 609) рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України - незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що вчинене у великих розмірах.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення:
показання потерпілої ОСОБА_11 , які відображені в протоколі допиту потерпілого від 12.12.2014;
показання потерпілого ОСОБА_8 , які відображені в протоколі допиту потерпілого від 08.09.2015;
роздруківкою з всесвітньої мережі «Інтернет», де відображено смс повідомлення ОСОБА_9 ;
витягами з всесвітньої мережі «Інтернет», де зображений син ОСОБА_9 - ОСОБА_13 ;
показаннями свідка ОСОБА_12 , які відображені у протоколі допиту свідка від 25.03.2015;
показаннями свідка ОСОБА_15 , які відображені у протоколі допиту свідка від 01.04.2015;
копією обвинувального акту від 11.02.2014 в кримінальному провадженні № 120120110060001139;
оригіналом розписки ОСОБА_9 від 22.09.2014;
виписками за картковими рахунками клієнта ОСОБА_11 ;
висновком судової почеркознавчої експертизи № 347-П від 15.09.2015;
висновком судової почеркознавчої експертизи № 346-П від 15.09.2015;
виписками по рахунку ТОВ «МС Клуб»;
копією договору № 23/07-2012 на надання туристичних послуг;
чеками ПАТ КБ «Приватбанк»;
показаннями свідка ОСОБА_10 , які відображені в протоколі допиту потерпілого від 29.10.2015;
випискою по особовому рахунку ОСОБА_10 ;
іншими зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
28.01.2016 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України.
Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_5 повторно вчинила злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років; не має постійного місця роботи та джерела доходів; за місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , не проживає та не проживає на території Вінницької області; на неодноразові виклики повісткою не з'являється, про причини неявки не повідомляє.
Також щодо підозрюваної ОСОБА_5 11.02.2014 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2012 № 120120110060001139 старшим слідчим СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві складено обвинувальний акт, затверджено старшим прокурором Печерського району м. Києва та направлено до Печерського районного суду м. Києва, де перебуває на стадії судового розгляду, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України, тобто злочинів однорідного складу, яке перебуває на стадії судового розгляду. У вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 21.10.2013 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Однак після закінчення терміну дії запобіжного запобіжного заходу, на початку грудня 2013 року остання повторно вчинила тяжкий злочин, що вказує на неефективність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Окрім того, ОСОБА_5 обвинувачувалась у вчиненні діяння передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальній справі № 01027-1-1-2008/270351 від 03.04.2008, однак справу було припинено на підставі ст. 7-2 КПК України (1960 року), ст. 45 КК України.
Вищевказані факти, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Керуючись вимогами ст. ст. 36, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просить слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав за обставин викладених у ньому.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, потерпілих в кримінальному провадженню, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили суд застосувати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 107 ч. 1 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.
Враховуючи те, що від учасників процесуальної дії не надійшло клопотання про застосування технічних засобів фіксування розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тому слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
В даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено в клопотанні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Зокрема те, що ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні малолітніх дітей, розлучена.
В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 є занадто суворим в даному конкретному випадку. Крім того, органом досудового розслідування під час розгляду клопотання не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе виправдати потреби досудового розслідування кримінального провадження.
Крім того, посилання органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_5 неодноразово повідомлялася про необхідність явки до слідчого для допиту, не може слугувати належним обґрунтуванням ризиків, оскільки належні підтверджуючі докази вказаним повідомленням в матеріалах клопотання, окрім рапортів - відсутні.
Разом із тим, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваної, особу підозрюваної та стан її здоров'я, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що так як ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до восьми років, тому з метою попередження можливого переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, до останнього слід застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
В судовому засіданні встановлено, з наявних доказів кримінального провадження, що підозра ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України, є обґрунтованою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слідчого Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12014020010008233 внесеного до ЄРДР 13.11.2014, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_6 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, що полягає у забороні залишати житло в якому вона проживає, з 22.00 год. по 07.00 год. кожної доби, за адресою: вул. Жемчужна, 1, м. Одеса.
Покласти на підозрювану ОСОБА_17 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження № 12014020010008233, зі встановленою періодичністю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала суду про застосування домашнього арешту в певний період доби ОСОБА_6 діє 60 (шістдесяти) днів, в межах досудового розслідування, тобто до 26 березня 2016 року.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_18 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику Одеського ВП ГУНП у Одеській області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя