27 січня 2016 року Справа № 876/9285/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача- управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах як особі, що постійно проживала чи працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи та проводити її нарахування та виплату, починаючи з 18 лютого 2015 року.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 серпня 2015 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, що постійно проживала чи працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи, нарахувати її та виплачувати, починаючи з 18 лютого 2015 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач при зверненні про призначення пільгової пенсії не подав достатньо доказів, які б підтверджували факт постійного проживання або роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років станом на 01 січня 1993 року. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, тому з врахуванням вищенаведеного суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином, який постійно проживає чи постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого Тернопільським олбвиконкомом (а.с.6).
18 лютого 2015 року позивач звернувся в управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до протоколу №300 від 11 березня 2015 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, мотивуючи це відсутністю та неможливістю отримати документи про період роботи ОСОБА_1 з 26 квітня 1986 року по 31 грудня 1992 року не менше 4 роки та у зв'язку з виявленою в результаті перевірки безпідставністю видачі ТОВ «Чортківського автотранспортним підприємством» довідки №6 від 12 січня 2015 року на підтвердження роботи ОСОБА_1 водієм міського транспорту.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до п."3" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ст.55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач досяг 55 років, факт його постійного проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, до якої віднесено м.Чортків, підтверджений дослідженими в судовому засіданні доказами та показами свідків. Таким чином, позивач має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, а тому дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що для встановлення пільг і компенсацій визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Ст. 55 вказаного Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Так, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Таким чином, для призначення особі пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинне законодавство вимагає додержання обов'язкових умов, зокрема, постійного проживання або праці у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 1 січня 1993 року.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року «Про перелік пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) віднесено м. Чортків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працював у ТОВ «Чортківське АТП-16142» водієм вантажних автомобілів з 15 травня 1987 року (наказ № 56-к від 11 травня 1987 року). З 02 лютого 1990 року (наказ № 20 від 01 лютого 1990 року) переведений водієм автобуса ЛАЗ-695, з 25 квітня 2002 року працював слюсарем з ремонту автомобілів (наказ № 35 від 24 квітня 2002 року), з 02 липня 2002 року водієм автобуса, 22 грудня 2004 року звільнений з роботи за власним бажанням (наказ №111 від 22 грудня 2004 року).
З 19 травня 2005 року працював водієм автобуса ЛАЗ-695 (наказ №31 від 18 травня 2005 року), з 01 квітня 2007 року водій автобуса ЗАЗ І-VAN А07А на міських перевезеннях, з 11 жовтня 2013 року працює на міських і міжміських маршрутах по даний час.
Вказані обставини підтверджуються записами в трудовій книжці ОСОБА_1 та довідкою, виданою ТОВ «Чортківське АТП-16142» №189 від 29 липня 2015 року, яка не відкликана, та показаннями свідків, наданими в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції, що відповідно спростовує доводи апелянта про непідтвердження факту постійної праці у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 1 січня 1993 року.
За період роботи в ТОВ «Чортківське АТП-16142» ОСОБА_1 отримував радіаційні відшкодування до заробітної плати з 01 липня 1992 року по 22 грудня 2004 року, з 19 травня 2005 року по 31 грудня 2014 року, також йому надавалися відпустки відповідно до приписів Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17 грудня 1994 року ОСОБА_1 видане посвідчення серії НОМЕР_1 громадянина, який постійно проживає чи постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4).
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 41 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що наявність у позивача вищезазначеного посвідчення, є достатнім підтвердженням того, що він на протязі не менше 4 років проживав або постійно працював саме у зоні посиленого радіологічного контролю, а тому висновок суду першої інстанції, що відмова відповідача, яка ґрунтується на відсутності документів, які підтверджували відомості про постійне місце проживання або праці у зоні посиленого радіологічного контролю, є неправомірною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 серпня 2015 року у справі № 608/1591/15-а, 2-а/608/66/2015 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик