22 січня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/3724/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Селивона О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівтекс" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівтекс", (далі-ТОВ "Чернігівтекс", позивач) до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України (далі-Чернігівська митниця, відповідач), в якому просить суд скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 № 102000003/2015/000178/2.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для коригування Чернігівською митницею показників митної вартості товару була цінова інформація на подібні товари з інформаційних баз даних митних органів, проте, на думку позивача, такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому ці дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи на товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних заявленої декларантом митної вартості. За таких обставин, позивач просить скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 № 102000003/2015/000178/2.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Крім того зазначив, що використовуючи резервний метод, позивачем визначено більшу вартість товару, ніж за ціною Контракту, та як наслідок, і до збільшення суми митних платежів.
Представник Чернігівської митниці в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність та надані до суду письмові заперечення (а.с.106-116).
Заслухавши пояснення представника позивача, представника Чернігівської митниці, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.03.2011 між ТОВ "Чернігівтекс" - покупець та Фірмою "Корафіл ООО" (Італія) - продавець, укладено Контракт № 02/11, (далі-Контракт) відповідно п. 1.1 якого продавець взяв на себе зобов'язання поставити, а позивач прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та вартості згідно з специфікацією, яка є додатком та невід'ємною частиною Контракту. Оплата здійснюється банківським переказом на рахунок продавця, п. 5.1 Контракту. 31.12.2014 між вказаними сторонами укладено додаткову угоду про продовження строку дії Контракту до 31.12.2015(а.с. 17-18).
Відповідно до специфікації від 21.09.2015 № 19 визначено наступний товар та його вартість - машина для намотування текстильних ниток, модель STC 198 POSIZIONI 8, б/в, в розібраному стані, 1999, виробник CELBO SNC, заводський номер 990298, 1 шт., вартістю 800 євро (а.с.20) та відповідно до специфікації від 21.09.2015 № 20 - машина намотування текстильних ниток, модель PW1-W/F POSIZIONI 42, б/в, в розібраному стані, 2002, виробник SSM Ag, заводський номер 822.0749/02, 1 шт., вартістю 3600 євро (а.с.21).
30.09.2015 суб'єктом оціночної діяльності складено Звіт № ЧК-388 про оцінку вищевказаного майна.
З метою митного оформлення товару позивачем було подано відповідачу митну декларація №102110000/2015/025550. В подальшому, 05.11.15 позивачем було подано митну декларація №102110000/2015/026292, в додатках до якої подана і митна декларація №102110000/2015/025550, внаслідок подання останньої митної декларації товар було випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій.
До митної декларації позивачем надано Контракт 02/11 від 01.03.2011; специфікації від 21.09.2015 № 19 та від 21.09.2015 № 20; Звіт про оцінку майна від 30.09.2015 № ЧК-388, копії яких містяться в матеріалах справи.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, що імпортувався ТОВ "Чернігівтекс", відповідачем згідно ч.3 ст. 53 МК України направлено вимогу стосовно необхідності подання додаткових документів, а саме - копії митної декларації країни відправлення.
На вимогу митного органу позивачем була надана митна декларація країни відправлення № ІІ00846110286, копія якої міститься в матеріалах справи.
Позивачем визначено митну вартість товару за резервним методом. Використовуючи резервний метод позивачем визначено більшу вартість товару для митного оформлення, ніж за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Так, заявлена позивачем митна вартість по товару №1 визначена 1174,39 євро. курс 1 євро -24.11946 грн. станом на 30.09.2015 р., яка сформована за наступною формулою: згідно даних Звіту про оцінку майна від 30.09.2015 № ЧК-388 (ринкова вартість згідно звіту 23855,00 грн., що складає 989,03 євро,) "+" транспортні витрати (4470,65 грн.). Митна вартість по товару №2 визначена 5109,40 євро, курс 1 євро 24.11946 грн. станом на 30.09.2015 р., яка сформована за наступною формулою: згідно Звіту про оцінку майна від 30.09.2015 № ЧК-388 (ринкова вартість згідно звіту 106266,00 грн., що складає 4405,82 євро) "+" транспортні витрати (16969,95 грн.), про що також вказано в письмових поясненнях позивача (а.с.142-143).
06.10.2015 Чернігівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 102000003/2015/000178/2.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що подані до митного органу документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а згідно висновку Чернігівської РТПП- Звіту про оцінку майна від 30.09.2015 № ЧК-388 визначення вартості товарі здійснено фактично без огляду товару, а також експертом у вказаному Звіті про оцінку майна зроблені посилання на сайти мережі інтернет, де за основу взято ціну обладнання виробництва Китаю, в той же час, як оцінювані товари вироблені в країнах Європейського Союзу. У митного органу наявна цінова інформація на подібні (аналогічні) товари по товару № 1 митна декларація від 28.10.2014 № 807170001/201/004160, 6500 EUR/шт. плюс транспорті витрати, товар № 2 митна декларація від 04.06.2013 № 110040000/2013/003477-26, 750 EUR/шт. плюс транспорті витрати. Митну оцінку товару № 1,2 здійснено із застосування резервного методу з розрахунку: № 1 - 6500 EUR/шт. плюс транспорті витрати, товар № 2, 750 EUR/шт. плюс транспортні витрати. Також в письмових запереченнях представником відповідача вказано, що прийнятті рішення про коригування митної вартості за основу застосовано найбільш наближений по опису імпортований товар.
Не погоджуючись з даним рішенням митного органу позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 2, 3 ст. 57 МК).
Частиною 4 ст. 57 Митного кодексу України визначено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
Верховний Суд України неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких належать і процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Зокрема, Верховний Суд України наголошує на тому, що у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару відповідно до вимог ст. 266 МК України він зобов'язаний провести процедуру консультацій, в ході яких має дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів (постанови Верховного Суду України від 14.05.2013 у справі № 21-130а13, від 21.01.2011 у справі № 21- 56а10, від 07.02.2011 у справі № 21-76а10, від 14.11.2011 у справі № 21-213а11, від 06.02.2012 у справі № 21-418а11, від 03.07.2012 у справі № 21-197а12).
Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару відповідачем направлена вимога позивачу стосовно необхідності подання додаткових документів, а саме - копії митної декларації країни відправлення, факт подання якої відповідачем не заперечується.
Проте у ході розгляду цієї справи судом не встановлено факту проведення Чернігівською митницею консультацій з приводу визначення митної вартості спірного товару, а письмова вимога відповідача про надання додаткових документів (а.с. 46) є однією з форм реалізації митним органом своїх повноважень згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, однак не консультацією із декларантом чи його уповноваженою особою.
Як зазначено відповідачем в оскаржуваному рішенні, що подані до митного органу документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В зв'язку з зазначеним, джерелом числового значення митної вартості товару була наявна у митного органу цінова інформація на подібні (аналогічні) товари по товару № 1 митна декларація від 28.10.2014 № 807170001/201/004160, 6500 EUR/шт. плюс транспорті витрати, заявлена митна вартість становить 1174,39 EUR/шт., митним органом визначена -6689,43 EUR/шт. По товару № 2 митна декларація від 04.06.2013 № 110040000/2013/003477-26, 750 EUR/шт. плюс транспорті витрати, заявлена митна вартість становить 5109.40 EUR/шт., митним органом визначена -27469.05 EUR/шт. Митну оцінку товару № 1,2 здійснено із застосування резервного методу з розрахунку: № 1 - 6500 EUR/шт. плюс транспорті витрати, товар № 2, 750 EUR/шт. плюс транспортні витрати.
Проте суд не погоджується з позицією Чернігівської митниці, виходячи з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення.
Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що згідно Звіту про оцінку майна від 30.09.2015 №ЧК-388 визначення вартості товарі здійснено фактично без огляду товару, а також експертом у вказаному Звіті про оцінку майна зроблені посилання на сайти мережі інтернет, де за основу взято ціну обладнання виробництва Китаю, в той же час, як оцінювані товари вироблені в країнах Європейського Союзу.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Згідно з ч.1 ст. 5, 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
В ході судового розгляду справи судом досліджено висновок експерта, на підтвердження правомірності вчинення оціночної діяльності якого свідчить свідоцтво ФДМУ № 10197 від 17.09.2013 р., а також сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 15278/13 від 14.10.2013 р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 8023 від 20.04.2013р. та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №9178-ПК від 12.03.2015р., копії яких мстяться матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Однак, в даному випадку не є предметом спору оцінка майна.
Отже, фактично митний орган зобов'язаний прийняти від декларанта чи уповноваженої ним особи висновок від будь-якої експертної установи, що має відповідні повноваження на видачу висновку про вартісні характеристики товарів.
Відповідно до ч. 6 ст. 64 МК України, митна вартість, визначена за резервним методом повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
При цьому суд зауважує, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованих інформаційних базах митного органу, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Та обставина, що в автоматизованих інформаційних базах митного органу є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами задекларований та розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, а тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Більш того, така підстава як наявність відомостей про вищу ціну митних оформлень подібного товару, не відповідає положенням ч.3 ст. 53 МК України, та ч. 1 ст. 55 МК України, тому, сама по собі, не наділяє митний орган правом коригування заявленої митної вартості.
Що стосується того, що відповідач визначив митну вартість товару за МД від 28.10.2014 № 807170001/201/004160 (а.с.117), згідно якої імпортувався товар- "Машини мотальні: Бувший у використанні намотувальний верстат модель ТMS, у складі: 4 шпинделя для намотування циліндричних бобин (діам. 6 дюйм - 2шт,. 4 дюйми - 2шт.) - 1шт; Сер. номер ТNSO1.14, виготовлений у 1994р. Габаритні розміри 1 98x80x150 см. Призначений для використання у текстильній промисловості для перемотування ниток з великих катушок на маленькі. Виробник Texilmesa S.r.l. Країна", то варто зауважити, що в даному випадку імпортувався - машина для намотування текстильних ниток, модель STC 198 POSIZIONI 8, б/в, в розібраному стані, 1999, виробник CELBO SNC, заводський номер 990298, 1 шт., вартістю 800 євро (а.с.20) та машина намотування текстильних ниток, модель PW1-W/F POSIZIONI 42, б/в, в розібраному стані, 2002, виробник SSM Ag, заводський номер 822.0749/02, 1 шт., вартістю 3600 євро, тобто подібний, але не ідентичний товар, в іншій комплектації.
Докази на підтвердження визначення митної вартості товару за МД від 04.06.2013 № 110040000/2013/003477-26 відсутні.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товару від 06.10.2015 № 102000003/2015/000178/2 є безпідставним та прийняте без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівтекс" - задовольнити повністю.
Скасувати рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 № 102000003/2015/000178/2.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України судові витрати в розмірі 12092 грн. 38 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівтекс" (код ЄДРПОУ 32711482).
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя І.І. Соломко