ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.01.2016Справа № 910/26996/14
за позовомПриватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»
доДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
простягнення 1 006 378,97 грн.
за зустрічним позовомДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
доПриватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»
провизнання права оренди
за заявоюВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві
провідстрочку виконання рішення
Суддя Прокопенко Л. В.
Представники:
Від позивача Бородкін Д. І. - представник
Від відповідача не з'явились
Від ДВС не з'явились
Суть спору:
Приватне акціонерне товариство «Інститут розвитку передових технологій» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про стягнення 1 006 378,97 грн.
Рішенням від 08.04.2015 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81-А, код ЄДРПОУ 25287988) на користь Приватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій» (04073, м. Київ, вул. Ливарська, буд. 1 (літера А), код ЄДРПОУ 31059007) заборгованість в орендній платі з урахуванням індексу інфляції в розмірі 446 231 (чотириста сорок шість тисяч двісті тридцять одна) грн. 25 коп., три відсотки річних в розмірі 10 848 (десять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 34 коп., пеню в розмірі 608 (шістсот вісім) грн. 65 коп., неустойку в розмірі 597 748 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 09 коп., судовий збір в розмірі 21 108 (двадцять одну тисячу сто вісім) грн. 74 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015 касаційну скаргу задоволено частково.
08.10.2015 відділом діловодства суду від представника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві отримано заяву про відстрочку виконання рішення суду.
Ухвалою від 12.10.2015 розгляд заяви призначено на 13.11.2015.
29.10.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримані пояснення на заяву.
В судове засідання 13.11.2015 представник позивача з'явився, заперечив проти задоволення заяви.
В судове засідання 13.11.2015 представник відповідача з'явився, підтримав заяву та просив її задовольнити.
В судове засідання 13.11.2015 представник заявника з'явився, підтримав свою заяву та просив її задовольнити.
Ухвалою суду від 13.11.2015 розгляд справи було відкладено на 15.01.2016.
В судове засідання 15.01.2016 представник позивача з'явився, заперечив проти задоволення заяви. Представники відповідача та заявника не з'явились.
Розглянувши подану заяву про відстрочення виконання рішення за своїм внутрішнім переконанням на основі повного і всебічного дослідження обставин справи з достовірністю встановлених на основі належних та допустимих доказів, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних причин.
Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Поліщук А. М. звернувся до господарського суду м. Києва з вищевказаною заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2015. Заява мотивована тим, що 03.07.2015 набули чинності положення Наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015 №1059/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2015 за №754/27199 «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України». Зазначеним наказом затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. Пунктом 1 Наказу визначено державне підприємство «Національні інформаційні системи» адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України. Заявник стверджує, що внаслідок набуття чинності зазначеним Наказом Міністерства юстиції України, фінансування Боржника припинилося через передачу його функцій іншій юридичній особі. З огляду на це, виникли об'єктивні обставини, що свідчать про скрутний матеріальний стан Боржника та які істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Відповідно до п. 7.2 цієї Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Всупереч цьому, заявником не надано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду. Посилання заявника на зміну адміністратора Єдиних та Державних реєстрів суд оцінює критично, оскільки зміна адміністратора не означає припинення фінансування та відсутність у боржника коштів та майна, на які може бути звернуто стягнення для виконання рішення суду. Так заявником - державним виконавцем - всупереч Закону України «Про виконавче провадження» не вжито заходів щодо розшуку майна боржника, не з'ясовано дійсний майновий стан боржника.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, Відповідач веде господарську діяльність самостійно, на власний ризик і відповідає всім наявним майном, незалежно від фінансування його діяльності із Державного бюджету України.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення суду.
Що ж до вимоги заявника про зупинення виконавчого провадження, висловленої в п. 2 заяви, вона також не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Норми чинного Господарського процесуального кодексу України не надають суду права зупиняти виконавче провадження. Відповідно ж до положень ст. 37 та ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» такі повноваження належать державному виконавцю, які він реалізує за наявності підстав та в порядку, визначеному законом.
Приймаючи до уваги вищевказане, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні заяви Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (03132, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2015 - відмовити.
2. Дана ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Л. В. Прокопенко