ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.01.2016Справа №910/24796/13
За позовом Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
до Приватного підприємства "Навчально-виробничий центр "Профі"
треті особи: 1) Публічне акціонерне товариство "Київенерго";
2) Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 201 204,56 грн.
Головуючий суддя М.М. Якименко
Суддя І.І. Борисенко
Суддя О.А. Грєхова
Представники сторін:
від позивача: Федорчук Х.В.- відповідно до наказу №205-К від 03.06.2015 року;
від відповідача: Олейников О.С - директор; Кузнецов С.М. - довіреність №1/16 від 04.01.16р;
від третьої особи-1: Король О.М. - довіреність №91/2015/10/30-7 від 30.10.2015 року;
від третьої особи-2: Макарчук Л.Л. - довіреність №491 від 11.12.2015р.;
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації до Приватного підприємства "Навчально-виробничий центр "Профі" про стягнення 201 204,56 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2013 порушено провадження у справі №910/24796/13, розгляд справи призначено на 22.01.2014.
Ухвалою від 22.01.2014 розгляд справи відкладено на 12.02.2014.
В судовому засіданні 12.02.2014, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 19.02.2014 та в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, за клопотанням позивача.
В судовому засіданні 19.02.2014 відкладено розгляд справи на 19.03.2014.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2014 суд за власною ініціативою призначив колегіальний розгляд справи №910/24796/13.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.02.2014 справу №910/24796/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П., суддя Полякова К.В.
Ухвалою від 19.02.2014 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 19.03.2014.
В судовому засіданні 19.03.2014 оголошено перерву на 02.04.2014 в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 02.04.2014 залучено до участі у справі третіх осіб: ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Київводоканал", оголошено перерву на 16.04.2014.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2014 в порядку статті 79 ГПК України провадження у справі зупинено, у зв'язку з проведенням судової експертизи, а матеріали справи №910/24796/13 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
04.06.2014 на адресу господарського суду міста Києва надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому Київський НДІ судових експертиз просить забезпечити виконання попередньої оплати експертизи та надання необхідних документів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2014 зобов'язано ПП "Навчально-виробничий центр "Профі" оплатити вартість витрат по проведенню експертизи, докази чого надати експерту та суду.
Господарський суд міста Києва листом від 16.06.2014 №06.37-1/1957/14 повідомив ПП "Навчально-виробничий центр "Профі" про необхідність проведення оплати по проведенню експертизи у місячний термін, враховуючи, клопотання експерта датоване 02.06.2014.
Крім того, вказаним листом суд попередив ПП "Навчально-виробничий центр "Профі", що у разі невиконання вищевказаних зобов'язань, експерт має право повернути матеріали справи без виконання.
06.10.2014 згідно інформації Відділу діловодства господарського суду міста Києва до господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №910/24976/13, без проведення експертизи, у зв'язку з тим, що оплата вартості проведення дослідження на рахунок інституту не надійшла.
Ухвалою від 01.10.2014, провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 13.10.2014.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014р. проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.04.2014, доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 зупинено провадження у справі №910/24796/13 до проведення судової експертизи та повернення справи до господарського суду міста Києва.
29.01.2015 до суду повернулась справа №910/24796/13 без виконання ухвали від 16.04.2014р., у зв'язку з несплатою вартості проведення дослідження
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2015 на підставі ст. 79 ГПК України поновлено провадження у справі №910/24796/13, розгляд справи призначений на 16.02.2015.
Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 16.02.2014, у зв'язку з перебуванням судді Полякової К.В., справу №910/24796/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П., суддя Борисенко І.І.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 справу №910/24796/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П., Борисенко І.І., розгляд справи призначений на 16.02.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 відкладено розгляд справи на 11.03.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2015, в порядку ст.ст. 41, 77 ГПК України, зупинено провадження у справі №910/24796/13 до проведення судової економічної експертизи, що призначена ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 910/24796/13 і повернення справи до господарського суду міста Києва, а матеріали справи направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
18.05.2015 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта №5987/15-45 від 12.05.2015 року про надання необхідних документів для проведення судової економічної експертизи.
Листом №06-37.1/179/15 від 25.05.2015 року судом витребувані матеріали справи №910/24796/13 для розгляду клопотання експерта №5987/15-45 від 12.05.2015 року про надання необхідних документів для проведення судової економічної експертизи.
До Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/24796/13.
З огляду на зазначене, обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі усунуті, провадження у справі №910/24796/13 підлягає поновленню.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2015 поновлено провадження у справі №910/24796/13 в порядку статті 79 ГПК України, розгляд справи призначений на 22.07.2015.
Судове засідання, призначене на 22.07.2015 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відстці.
Згідно розпорядження №04-23/1018 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ та протоколу повторного автоматизоваго розподілу судової справи між суддями від 22.07.2015, справу №910/24796/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Борисенко І.І., суддя Грєхова А.О.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2015 року (головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Борисенко І.І., суддя Грєхова А.О.) прийнято справу №910/24796/13 до провадження, розгляд справи призначено на 19.08.2015 року.
Розпорядженням керівника апарату О.М. Кривенко від 18.08.2015 року №04-23/1225 "щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", у зв'язку з тривалим лікарняним судді Літвінової М.Є., призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/24796/13, за наслідками якого справу було передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Якименко М.М., суддя Борисенко І.І., суддя Грєхова А.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2015 року суддею Якименко М.М. прийнято справу до свого провадження та призначено її розгляд на 11.11.2015 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2015 року розгляд справи відкладено на 02.12.2015 року, у зв'язку з неявкою представників позивача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року позивача було зобов'язано виконати вимоги ухвали суду від 16.11.2015 року та відкладено розгляд справи на 16.12.2015 року.
В судове засідання, призначене на 16.12.2015 року представники сторін з'явилися, представник позивача вимоги ухвали суду виконав. Представником відповідача були заявлені клопотання про витребування додаткових доказів у позивача та третьої особи-1.
Суд заслухавши пояснення сторін, суд відхилив дані клопотання. В зв'язку з необхідністю вивчення додаткових доказів, поданих представником позивача, судом відкладено розгляд справи на 20.01.2016.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем невчасно та не в повному обсязі сплачуються кошти за надані йому комунальні послуги та експлуатаційні витрати, внаслідок чого, утворилась заборгованість за період з 01.05.2011 по 01.11.2013 без урахування ПДВ: за опалення 74 394, 14 грн., за гаряче водопостачання 15 513, 22 грн., за холодне водопостачання 1 586, 32 грн., експлуатаційні витрати 9 970, 86 грн., крім того позивачем нараховано пеню в розмірі 89 355, 61 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача вищезазначеної заборгованості перед позивачем за Договором.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, ухвалами господарського суду міста Києва призначались судові бухгалтерські експертизи, однак вказані експертизи не були проведені у зв'язку з відмовою відповідачем провести оплату та ненаданням сторонами експерту витребуваних документів.
20.01.2016 представник позивача в судовому засіданні надав додаткові письмові пояснення.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Солом'янської районної у м. Києві ради від 19.12.2007 р. № 218 утворено Комунальне підприємство "Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради (далі - позивач) на території мікрорайону ДЕЖ-911, ДЕЖ-914 та частини ДЕЖ-907.
31.03.2008 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради (замовник) та позивачем (виконавець) було укладено Договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій б/н, предметом якого є передача замовником виконавцю функцій з утримання будинків, споруд і об'єктів благоустрою та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
01.04.2008 між позивачем (виконавець) та Приватним підприємством "Навчально-виробничий центр "Профі" (далі - відповідач, орендар (власник)) було укладено Договір "Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території" № 187 (далі - Договір), предметом якого є надання позивачем за плату відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 313,90 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Виборзька, 55/13 і участь відповідача в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.
Відповідно до п. 2.1. Договору відповідач сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.
У відповідності до п. 2.6. Договору, крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує виконавцю експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення Договору становить 238,56 грн. на місяць. Розмір цих витрат може коригуватись без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді.
Дослідивши надані суду дані первинних та облікових документів позивача та відповідача, перевіривши правильність виконаних підрахунків, повноту заповнення первинних бухгалтерських документів, їх взаємозв'язок та відповідність вимогам законодавства, судом встановлено, що позивачем надано відповідачу послуг за опалення на суму 111 848, 89 грн. виходячи з наступного.
Згідно з розділом V "Облік витрат на виробництво" Інструкції про застосування єдиної журнально-ордерної форми рахівництва № 63 від 08.03.1960 року, первинні документи, зокрема, облікові картки та розшифровки, що містять зведені дані про обсяги фактичного споживання теплової енергії, які складені машинообчислювальною станцією або машинообчислювальним бюро, є табуляграмами. Комунальне підприємство "Індустріальне" здійснювало нарахування за спожиті житлово-комунальні послуги Приватним підприємством "Навчально- виробничий центр "Профі" на підставі первинних документів - табуляграм, що відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІУ та Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" №88 від 24.05.1995 року.
Позивач виставляв рахунки-фактури відповідачу за спожиті житлово-комунальні послуги на підставі первинних документів - табуляграм (облікові картки), що відповідає вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Частинами 1 та 2 ст. 16 Закону України "Про комунальні послуги" передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема:
- одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
- одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
При цьому, споживач зобов'язаний, зокрема, зобов'язаний:
- укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
- оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
- у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача до позивача із зауваженнями щодо наданих комунальних послуг, при цьому, докази споживання таких послуг відповідачем містяться в матеріалах справи у вигляді табуляграм (облікових карток).
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Крім того, відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 (далі - Положення), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Пунктами 2.1-2.4 Положення визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 3.1 Положення облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства України, враховуючи пояснення представника Публічного акціонерного товариства "Київенерго", суд дійшов до висновку що табуляграми (облікові картки) є обліковими бухгалтерськими документами, що включають матеріали механізованого обліку, що означає, що такий документ є первинним та може свідчити про здійснення господарської операції, а тому приймаються судом до уваги.
Щодо заперечень відповідача з приводу застосованих тарифів, на підстав яких відповідачу виставлялись рахунки за спожиті комунальні послуги, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
В свою чергу, тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з частинами 1 - 4 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Судом встановлено, що тарифи на теплову енергію, на підставі яких відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату за спожиту ним теплову енергію за період з 01.05.2011 по 01.05.2013 повністю співпадають з відповідними Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.
У Рішенні Конституційного Суду України від 25.12.2003 р. зазначено, що КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 21-246а11.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті комунальні послуги та надані експлуатаційні витрати за Договором складає 111 848, 89 грн.
Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 89 355, 61 грн. за неналежне виконання умов Договору.
Згідно п.2.9. Договору, сторони дійшли згоди, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:
- сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;
- за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір зазначеного показника.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто пеню в розмірі 89 355, 61 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості за надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення, відшкодування експлуатаційних витрат та пені за несвоєчасну оплату послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та відшкодування експлуатаційних витрат, з урахуванням пені, в розмірі 201 204,56 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Навчально-виробничий центр "Профі" (03057, м. Київ, вул. Металістів, будинок 17; ідентифікаційний код: 30116273) на користь Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради (03067, м. Київ, вул. Виборзька, будинок 42; ідентифікаційний код: 35756924) 111 848 (сто одинадцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 89 коп. - заборгованість за спожиті комунальні послуги та експлуатаційні витрати в розмірі, 89 355 (вісімдесят дев'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 61 коп. - пені, 2 012 (дві тисячі дванадцять) грн. 04 коп. - судового збору в розмірі
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя М.М. Якименко
Суддя І.І.Борисенко
Суддя О.А. Грєхова
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.01.2016 року.