ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.01.2016Справа № 910/29427/15
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району»
про стягнення 36 598, 57 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: Мазурок Я.В. за довіреністю № 155/2/03-63 від 06.01.2016 р.
від відповідача: не з'явився.
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району» (далі - відповідач) про стягнення 36 598, 57 грн. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати щодо сплати судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що на підставі укладеного між сторонами Договору він виконав роботи, які відповідачем не були оплачені в повному обсязі, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 36 598, 57 грн. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/29427/15, її розгляд призначено на 08.12.2015 р.
07.12.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2015 р. в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 910/29427/15 на п'ятнадцять днів, згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.01.2016 р.
18.01.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні 19.01.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 19.01.2016 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 19.01.2016 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
05.05.2014 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено Договір № 1/07-02 на виконання робіт по первинному технічному обстеженню, поточному технічному обслуговуванню, прочищенню та ліквідації завалів вентиляційних каналів жилих будинків (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання обсягів робіт по первинному технічному обстеженню, поточному технічному обслуговуванню, прочищенню та ліквідації завалів вентиляційних каналів жилих будинків.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що для здійснення розрахунків між замовником і підрядником використовуються калькуляції на первинне технічне обстеження, поточне технічне обслуговування, прочищення та ліквідацію завалів димових вентиляційних каналів, що затверджені Головним управлінням з питань цінової політики Київської міської державної адміністрації (додаток 2) та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 2 Договору замовник протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт сплачує підряднику 100% вартості робіт.
За умовами п. 3.2.3. Договору, розрахунки за виконані роботи замовник зобов'язується виконувати на підставі актів виконаних робіт протягом 10 днів від дня підписання актів до отримання актів комісійного обстеження технічного стану вентиляційних каналів.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що цей Договір діє від 05.05.2014 р. до 30.04.2015 р.
Якщо жодна із сторін не змінює умови Договору, не припиняє дії договору в місячний термін до його закінчення, не попереджає про це письмово іншу сторону, то договір вважається продовженим на наступний термін (п. 7.2. Договору).
На виконання умов Договору позивач виконав роботи на суму 36 598, 57 грн., що підтверджується Актами № 288 за липень 2014 р. на суму 3 544, 85 грн., № 308 за серпень 2014 р. на суму 3 574, 51 грн., № 326 за вересень 2014 р. на суму 3 470, 69 грн., № 344 за жовтень 2014 р. на суму 3 470, 69 грн., № 361 за жовтень 2014 р. на суму 660, 64 грн., № 365 за листопад 2014 р. на суму 3 574, 51 грн., № 385 за грудень 2014 р. на суму 3 485, 52 грн., № 406 за січень 2015 р. на суму 3 648, 67 грн., № 421 за лютий 2015 р. на суму 3 589, 34 грн., № 435 за березень 2015 р. на суму 4 093, 63 грн., № 449 за квітень 2015 р. на суму 3 485, 52 грн.
Проте, відповідач в обумовлені Договором строки виконані позивачем роботи не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 36 598, 57 грн.
Направлена позивачем письмова вимога про сплату боргу в сумі 36 598, 57 грн., відповідачем була залишена без задоволення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як зазначалось вище, пунктом 2 Договору передбачено, що замовник протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт сплачує підряднику 100% вартості робіт.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Оскільки відповідач прийняв виконані позивачем роботи, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району» (01033, місто Київ, вулиця Тарасівська, будинок 23/25; код ЄДРПОУ 35509619) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) 36 598 (тридцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 57 коп. основного боргу та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.01.2016 р.
Суддя В.С. Ломака