ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20 січня 2016 р. Справа № 909/1340/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. ,
секретар судового засідання Калашник В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватна агрофірма "Вільна Україна",
вул. Соборна, 19, с. Підгайчики, Коломийський район,
Івано-Франківська область, 78256
до відповідача: ОСОБА_1 сільська рада
вул. Соборна, 12-а, с. Підгайчики, Коломийський район,
Івано-Франківська область,78256
про визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі.
за участю:
Від позивача: не з"явився
Від відповідача: не з'явився.
Встановив:
Позивач, Приватна агрофірма "Вільна Україна" звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно, а саме, громадський будинок "Дім вівчаря", який знаходиться за адресою: вул. Л. Українки, 3-а, с. Підгайчики, Коломийського району, Івано-Франківської області, та громадський будинок "Дім пастуха", що знаходиться за адресою: вул. Л. Українки, 3-б, с. Підгайчики, Коломийського району, Івано-Франківської області. Відповідачем у позовній заяві позивач визначив ОСОБА_1 сільську раду.
Як вбачається із тексту позовної заяви, та встановлено в судовому засіданні, вказані об"єкти нерухомого майна попередньо належали на праві власності спілці селян "Вільна Україна".
В 2002 році проходив процес реорганізації спілки селян - "Вільна Україна” . Рішенням загальних зборів СС “ Вільна Україна” від 11.01.2002 року ( протокол зборів за № 2 від 11.01.2002 року) був складений розподільчий баланс, затверджена уточнена на дату реорганізації сума зобов”язань СС “ Вільна Україна” і зобов”язання на суму 1567147 грн. були передані позивачу ( шосте питання, пункту 5-ого порядку денного вказаних загальних зборів), а також був затверджений перелік майна СС “ Вільна Україна”, яке було вирішено передати позивачу під забезпечення вказаних боргових зобов”язань ( восьме питання, пункту 4-ого порядку денного вказаних загальних зборів).
На підставі вищевказаного рішення загальних зборів СС " Вільна Україна” і додатку до протоколу цих зборів, що містить перелік майна спілки селян “ Вільна Україна”, яке було вирішено передати позивачу під забезпечення вказаних боргових зобов”язань, дане майно на суму 1567147 грн. СС “ Вільна Україна” по акту від 15.01.2002 року передала позивачу. В переліку переданого позивачу майна, за № 34 значиться спірний “Дім пастуха” вартістю 16 512 грн., а за № 153 “ Дім вівчаря” вартістю 2 521 грн.
Боргові зобов”язання перед кредиторами спілки селян “ Вільна Україна” позивач виконав, що підтверджується ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2010 року по справі № Б-23/14 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Коломийському р-ні до СС “ Вільна Україна” про банкрутство. В даній справі суд ухвалив затвердити ліквідаційний баланс спілки селян " Вільна Україна”, ліквідувати СС “ Вільна Україна” та виключити з Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
26.10.2010 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи спілки селян “ Вільна Україна”, про що 05.12.2014 року реєстраційною службою Коломийського міськрйаонного управління юстиції виданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Спірні нежитлові будинки - громадські будинки “ Дім вівчаря” та “Дім пастуха” з 15.01.2002 року і на даний час знаходяться на балансі позивача, що стверджується довідкою ПАФ “ Вільна Україна” за № 17 від 24.11.2014 року. Згідно висновку ОСОБА_2 "Прикарпатексперт” станом на 29.10.2015 року дійсна вартість громадського будинку “ Дім вівчаря” становить 19 500 грн., а громадського будинку “ Дім пастуха” - 33 900 грн. На замовлення позивача ОСОБА_2 “ Геоземкадсервіс” виготовило технічні паспорти на спірне нерухоме майно - громадські будинки ““Дім пастуха” та “ Дім вівчаря”.
З метою набуття права власності на вказане вище нерухоме майно, позивач, 19.12.2014 звернувся до реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції з заявою про державну реєстрацію права власності. Однак , 29.12.2014 отримав від вказаної установи листа за №02-11/447, в якому йому було відмовлено в державній реєстрації права власності на спірне майно, та видачі відповідного свідоцтва, у зв"язку із відсутністю правових підстав.
З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання права власності на спірне майно. Однак , в зв"язку з тим, що спілка селян " Вільна Україна” ліквідована і правонаступника у неї немає, відповідачем у даній справі позивач визнав ОСОБА_1 сільську раду.
Позовні вимоги , позивач обгрунтовує з посиланням на ст. 321, 328 ЦК України та просить суд визнати право власності на нежитлові будинки- громадський будинок "Дім вівчаря", загальною площею 71,6 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Л. Українки, 3-а, с. Підгайчики та громадський будинок "Дім пастуха", загальною площею 124,5 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Л. Українки, 3-б, с. Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з"явився, однак надіслав суду клопотання в якому просить суд розглянути справу без участі його представника, щодо задоволення позову не заперечує.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представника позивача, дослідивши обставини у справі і подані докази в порядку визначеному ст. 43 ГПК України , суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, а тому в позові слід відмовити приймаючи до уваги наступне:
Правом власності в розумінні ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Правочином, в розумінні ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, в 2002 році проходив процес реорганізації спілки селян "Вільна Україна” .
В зв"язку з цим, рішенням загальних зборів СС “ Вільна Україна” від 11.01.2002 (протокол зборів за № 2 від 11.01.2002 року) був складений розподільчий баланс, затверджена уточнена сума зобов”язань СС “ Вільна Україна” на суму 1567147 грн., яка була передана позивачу під забезпечення боргових зобов”язань, майно, згідно затвердженого переліку, на суму 1567147 грн.
До зазначеного переліку увійшло і спірне нерухоме майно, а саме: громадські будівлі “Дім пастуха” вартістю 16 512 грн., та “ Дім вівчаря” вартістю 2 521 грн.
Таким чином, з 15.01.02 вказані об"єкти нерухомого майна знаходяться на балансі позивача.
Факт передачі майна від спілки селян "Вільна Україна” до ПАФ “ Вільна Україна” підтверджується актом від 15.01.02 згідно із долученим до нього переліку.
Відповідно до ст. 182 ЦК України, який був введений в дію 1 січня 2004 року, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Статтею 210 ЦК України передбачено, що перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Правовідносини у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, регулюється спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дія якого поширюється на державну реєстрацію прав на нерухоме майно, розміщене на території України.
Відповідно до ст. 2 вказаного закону, державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 4 Закону визначено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема і право власності, а статтею 6 Закону визначена система органів та суб'єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.
До таких органів віднесено Міністерство юстиції України та його територіальні органи.
З метою реалізації свого права власності на спірне нерухоме майно, позивач звернувся до реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції з проханням реєстрації права власності на це майно, однак, позивачу було відмовлено в реєстрації його права власності.
З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою в якій просить суд визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно.
Оскільки, спілка селян "Вільна Україна” ліквідована, що підтверджується довідкою управління агропромислового розвитку Коломийської РДА за №68/01-15/11 від 16.04.2014, позивач у позовній заяві визначив відповідачем ОСОБА_1 сільську раду.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач послався на положення ст. 328 ЦК України.
Проте, суд вважає, що вказана норма закону є декларативною, а тому не може бути підставою до визнання за позивачем права власності на спірне майно.
Законом визначені випадки пред"явлення позову власником майна про визнання за ним права власності.
Зокрема, відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Однак, в позовній заяві таких підстав не вказано.
Про-те, відповідно до ч.3 ст. 182 ЦК України, відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
З огляду на наведену норму закону, суд вважає, що позивачем невірно обрано відповідача та подано позов до неналежного відповідача.
Приймаючи викладені обставини та наведені норми закону, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає , а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 182, 202, 207, 208, 210, 316, 328, 392 ЦК України, ст. 2 , 4 , 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", керуючись ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову Приватної агрофірми "Вільна Україна" до відповідача, ОСОБА_1 сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.01.16
Суддя Калашник В. О.