Рішення від 26.01.2016 по справі 908/6302/15

номер провадження справи 1/61/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2016 Справа № 908/6302/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (юридична адреса: 49094,м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

до відповідача: Приватного підприємства “ЛВП-ПЛЮС” (71304, АДРЕСА_1)

про стягнення 39 469 грн. 64 коп.

Суддя Немченко О.І.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 4007-О від 31.10.2012 р.);

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства “ЛВП-ПЛЮС” заборгованості за договором б/н від 21.02.2013 р. в розмірі 39 469 грн. 64 коп. (12 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 511 792 грн. 45 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13 193 грн. 19 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 112 484 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

Позов заявлено на підставі ст.ст. 526,527,530,610 ЦК України, ст. 193 ГК України та умов договору банківського обслуговування № б/н від 21.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.12.2015 р. у справі № 908/6302/15 порушено провадження та призначено розгляд справи на 26.01.2016 р. на 15 год. 00 хв., про що сторони були повідомлені належним чином.

25.01.2016 р. від позивача у справі, на виконання вимог суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви про стягнення заборгованості, виписки по рахунках та інші документи.

В судовому засіданні 26.01.2016р. був присутній представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надані письмові пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 26.01.2016 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, відповідні документи не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалою суду від 30.12.2015 р., яка завчасно надсилалась на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (71304, АДРЕСА_1). Відповідач з реєстру не виключений, що підтверджується витягом з цього реєстру. Надіслана відповідачу копія ухали від 30.12.2015 р. повернулась до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 26.01.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.02.2013 р. Приватним підприємством «ЛВП-ПЛЮС» було підписано заяву про приєднання до умов, викладених в Умовах і Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2, розміщених на офіційному сайті ОСОБА_2 www.privatbank.ua. У тексті заяви також зазначено, що порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку (далі - Умови та Тарифи), що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта.

Вказані умови та тарифи були затверджені наказом банку від 28.01.2011 р. № СП-2011-85.

Згідно з п. 3.18.1.3 Умов (у редакції на момент укладення договору) кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, оплати відсотків та винагороди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За змістом прав та обов'язків, по яких сторонами досягнута домовленість, правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 3.18.1, 3.18.1.1 Умов (у редакції на момент укладення договору) визначено вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнту. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «кредит») надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту (далі - «ліміт»).

Відповідно до п. 3.18.1.5 Умов кредитний ліміт в розумінні даного розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Ззгідно з п. 3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній місяць, в прядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку списувати винагороду зі своїх рахунків.

Пунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1 та 3.18.4.1.2 Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Пунктом 3.18.4.9 Умов передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом. День повернення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється в дату уплати.

У п. 3.18.4.10 Умов також закріплено, що зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості перш за все направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п. п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту.

Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, вказаної у п.3.18.1.8. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати уплати, вони вважаються простроченими.

Згідно з п. 3.18.4.1.3 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.18.4.1.4 Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно з п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом в банк заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/ Інтернет клієнтбанк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах вказаних у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

На виконання договору банк встановив кредитний ліміт на рахунок відповідача №26002055864054 в розмірі 0,00 грн. з 21.02.2013 р., 1000,00 грн. - з 14.03.2013 р., 3000,00 грн. - з 29.04.2013 р., 12000,00 грн. - з 21.06.2013 р., 12 000,00 грн. - з 01.03.2014 р., що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 10.11.2015 р. вих. №08.7.0.0.0/151110091638. Про розмір кредитного ліміту банк повідомляв клієнта шляхом направлення повідомлень через електронну систему Приват24, що підтверджується відповідними виписками з Приват24 по клієнту ПП «ЛВП-ПЛЮС».

Наказом банку від 04.06.2014 р. № 6783882 прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 р. у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку. З 01.07.2014 р. діють Умови та надання банківських послуг в новій редакції, згідно з п.3.2.1.1.11 якої, у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця. У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-якій з днів по 25-е число наступного місяця. Якщо дебетове сальдо не обнулити згідно умов, описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися відсотки за користування кредитом за ставкою 36% річних. Згідно з п.3.2.1.4.1.3 нових Умов при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У п. 3.18.2.3.1 Умов в первісній редакції сторони погодили, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, а клієнт не погасить існуючу заборгованість в порядку та строки, передбаченими «Умовами та правилами надання банківських послуг». Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених даним пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або шляхом встановлених засобів електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, смс-повідомлення тощо).

Про зміну процентної ставки банк повідомив клієнта 05.06.2014 р. через електронну систему «Приват24», що підтверджується випискою з «Приват24» по клієнту ПП «ЛВП-ПЛЮС» за 05.06.2014р.

Таким чином, з 01.07.2014 р. правовідносини сторін регулюються умовами та правилами надання банківських послуг в новій редакції.

Як вбачається з виписки банку по рахунку клієнта, за період дії договору клієнтом використовувались кредитні кошти в межах кредитного ліміту. З 04.11.2013 р. утворилось кредитне сальдо по рахунку в розмірі 59,22 грн., яке в подальшому збільшувалось.

З розрахунку заборгованості та виписки банку по рахунку клієнта, вбачається, що на залишок кредитного сальдо банком нараховані проценти за користування кредитом за ставкою 24% за період з 27.11.2013р. по 04.03.2014 р. в сумі 758,91 грн. За цей період було сплачено процентів в сумі 35,79 грн. 02.12.2013 р. Залишок несплачених поточних процентів в сумі 723,12 грн., а також несплачений кредит в сумі 12 000,00 грн. були віднесені банком на прострочення 04.03.2014 р., що підтверджується виписками по рахунку клієнта. За період з 05.03.2014 р. по 01.07.2014 р. на суму кредиту, яка була віднесена банком на прострочення, нараховані проценти за користування кредитом за ставкою 48% річних, а з 02.07.2014 р. по 04.11.2015 р. - за ставкою 56% річних згідно нових умов, з розрахунку 360 днів у році, в загальній сумі 11 069,33 грн. За цей період проценти відповідачем не сплачувались. Залишок несплачених процентів в сумі 11 792,45 грн. (723,12 грн. + 11 069,33 грн.) пред'явлений банком до стягнення в даному позові.

Зазначений розрахунок процентів є невірним, оскільки, як встановлено судом, відповідно до п. 3.18.4.1.1 первісних Умов кредит мав бути обнулений до 25-го числа наступного місяця, тому до 25.12.2013 р. процентна ставка за користування кредитом становить 0%, а платне користування кредитом відповідно до умов договору розпочалось з 26.12.2013 р. Тому позивач необґрунтовано нарахував проценти за користування кредитом за період з 27.11.2013р. по 25.12.2013 р. за ставкою 24% річних. Судом розраховані проценти за ставкою 24% річних в період з 26.12.2013 р. по 26.03.2014 р. (91 день), які складають 728,00 грн. Як встановлено судом, кредит став простроченим з 27.03.2014р., а не з 04.03.2014 р., як вказує позивач, тому нарахування процентів за користування кредитом по підвищеній ставці 48% річних за період з 05.03.2014 р. по 26.03.2014 р. є необґрунтованим. Судом розраховані відсотки за час користування простроченим кредитом в сумі 12000,00 грн. за період з 27.03.2014 р. по 01.07.2014 р. (97 днів), виходячи з 360 днів у році, по ставці 48% річних в сумі 1552,00 грн., а в період з 02.07.2014 р. по 04.11.2015 р. (491 днів), виходячи з 360 днів у році, - по ставці 56% річних, в сумі 9165,33 грн.

З урахуванням оплати відповідачем процентів 02.12.2013 р. в сумі 35,79 грн., залишок несплачених процентів складає: 728,00 грн. + 1552,00 грн. + 9165,33 грн. - 35,79 грн. = 11409,54 грн. В цій сумі вимоги про стягнення процентів визнані судом обґрунтованими. Проценти в сумі 382,91 грн. заявлені безпідставно.

Згідно з п. 3.18.4.4 Умов в первісній редакції клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку списувати винагороду зі своїх рахунків.

Аналогічні умови сплати комісії викладені в п. 3.2.1.4.4 нових Умов.

З розрахунку заборгованості та виписки по рахунку клієнта вбачається, що банком пред'явлена до стягнення комісійна винагорода за використання кредитного ліміту в період з грудня 2013 року по жовтень 2015 року в загальній сумі 2 484 грн.00 коп.

Так, максимальне сальдо по кредиту за цей період становило 12000,00 грн., звідси комісія в розмірі 0,9% складає 108,00 грн. на місяць. За період з грудня 2013 року по жовтень 2015 року (23 місяці) комісія складає: 108,00 грн. х 23 місяці = 2484,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору відповідач не сплачував у встановлені Умовами строки кредит, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 12 000,00 грн., процентами за користування кредитом в розмірі 11 409,54 грн. та комісії за користування кредитом в розмірі 2 484,00 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі в розмірі 12 000,00 грн., процентами за користування кредитом в розмірі 11 409,54 грн. та комісії за користування кредитом в розмірі 2 484,00 грн. підлягають задоволенню. У стягненні процентів за користування кредитом в сумі 382,91 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.18.5.1 первісних Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Аналогічного змісту пункт 3.2.1.5.1 нових Умов.

У п. 3.18.5.4 первісних Умов сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Аналогічного змісту пункт 3.2.1.5.4 нових Умов.

Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, за прострочення сплати кредиту, процентів та комісії банк пред'явив до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.01.2014 р. по 04.11.2015 р. в загальній сумі 13193,19 грн.

Даний розрахунок пені є невірним з огляду на те, що розрахунок пені здійснений позивачем виходячи з 360 днів у році, у той час як облікова ставка НБУ є нормативно встановленою річною ставкою і залежить він фактичної кількості днів у році, за який проводиться розрахунок. Крім того, як встановив суд, строк віднесення кредиту на прострочення та період нарахування процентів є іншими, ніж визначив позивач. Допущені помилки призвели до завищення суми пені.

Як встановлено судом, кредит у сумі 12 000,00 грн. став простроченим 27.03.2014р., тому пеня на прострочене тіло кредиту розрахована судом за період з 27.03.2014 р. по 04.11.2015 р. (588 днів) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, виходячи з фактичної кількості днів у році (365 днів), в сумі 7337,75 грн.

Проценти за ставкою 24% річних в загальній сумі 728,00 грн. були частково оплачені за рахунок платежу від 02.12.2013 р. в сумі 35,79 грн. і їх залишок в сумі 692,21 грн. став простроченим з 27.03.2014р. Тому пеню на суму боргу поточних відсотків (692,21 грн.) слід розраховувати за період з 27.03.2014 р. по 04.11.2015 р. (588 днів). Звідси пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої з фактичної кількості днів у році (365 днів), складає 423,27 грн.

Пеня на суму прострочених відсотків, нарахованих за ставкою 48% та 56% річних, розрахована судом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, виходячи з фактичної кількості днів у році (365 днів) за кожен день періоду прострочення наростаючим підсумком, починаючи з 27.03.2014 р. (оскільки вони почали нараховуватись на прострочений кредит з 27.03.2014 р. і мали бути сплачені в день нарахування) по 04.11.2015 р. в сумі 3950,31 грн.

Пеня на суму простроченої комісії розрахована судом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ наростаючим підсумком за період з 10.01.2014 р. по 04.11.2015 р. (згідно виписки банку по нарахуванню пені), виходячи з фактичної кількості днів у році (365 днів), в сумі 1001,62 грн.

Отже, загальна сума пені, нарахованої на суму заборгованості по тілу кредиту, відсотків та комісії, складає: 7337,75 грн. + 423,27 грн. + 3950,31 грн. + 1001,62 грн. = 12712,95 коп.

Як зазначено в розрахунку позовних вимог, в рахунок погашення пені банком списано суму 7,09 грн. Звідси залишок несплаченої пені складає 12 705,86 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. У стягненні пені в сумі 487,33 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “ЛВП-ПЛЮС” (71304, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33459116) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.), заборгованість з процентів в сумі 11 409,54 грн. (одинадцять тисяч чотириста дев'ять грн. 54 коп.), заборгованість з комісії в сумі 2 484,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят чотири грн. 00 коп.), пеню в сумі 12 705,86 грн. (дванадцять тисяч сімсот п'ять грн. 86 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1191,15 грн. (одна тисяча сто дев'яносто одна грн. 15 коп.). Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя О.І.Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано « 27» січня 2016 року.

Попередній документ
55278068
Наступний документ
55278070
Інформація про рішення:
№ рішення: 55278069
№ справи: 908/6302/15
Дата рішення: 26.01.2016
Дата публікації: 04.02.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування