про зупинення провадження у справі
"26" січня 2016 р. Справа № 903/1302/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Західінкомбанк”
до відповідача 1: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Дорсервіс Луцьк”
відповідача 2: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Волинська факторингова компанія”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Доброслав-Луцьк”
про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.09.2015р. та відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.09.2015р.
Суддя Філатова С.Т.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, дов. від 29.12.2015р. №2041-19
від відповідачів: н/в
від третьої особи: н/в
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство “Західінкомбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Західінкомбанк” звернулося з позовом про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.09.2015р. та відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.09.2015р., укладені між ОСОБА_3 “Дорсервіс Луцьк” та ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія”.
Позовні вимоги обґрунтовані таким:
08.12.2015р. ПАТ „Західінкомбанк” отримало від ОСОБА_3 „Дорсервіс Луцьк” поштове відправлення №4300601611250, в якому знаходилась заява про заміну кредитора у справі про банкрутство ОСОБА_3 „Доброслав-Луцьк” №5004/1113/12.
Із зазначеної заяви ПАТ „Західінкомбанк” стало відомо, що 25.09.2015 року між ОСОБА_3 „Волинська факторингова компанія” та ОСОБА_3 „Дорсервіс Луцьк” було укладено договір про відступлення права вимоги (договір цесії), за яким ОСОБА_3 „Дорсервіс Луцьк” набуло право вимоги до ОСОБА_3 „Доброслав-Луцьк” по кредитному договору №1702/06-616 від 17.02.2006 року.
Крім того, у вказаній заяві містилася інформація про те, що між зазначеними вище сторонами 26.09.2015 року було укладено договір про відступлення права вимоги (договір цесії) реєстровий №1860, за яким ОСОБА_3 „Дорсервіс Луцьк” набуло право вимоги до ОСОБА_3 „Доброслав-Луцьк” по договору іпотеки від 19.02.2008 року за реєстровим №629, який був укладений для забезпечення зобов'язань за кредитним договором №1702/06-616 від 17.02.2006 року.
Стверджує, що жодних копій вказаних вище договорів ПАТ „Західінкомбанк” надано не було, про що було складено акт відкриття поштового відправлення від 08.12.2015 року).
Вважає, що на момент укладення оскаржуваних договорів уступки права вимоги від 25.09.2015р. та 26.09.2015 року у ОСОБА_3 „Волинська Факторингова компанія” не існувало права вимоги до ОСОБА_3 „Доброслав-Луцьк” по кредитному договору №1702/06-616 від 17.02.2006 року, а тому остання і не вправі була здійснювати відступлення майнового права, яке їй не належало.
Твердження ОСОБА_3 „Волинська факторингова компанія” про те, що остання набула право вимоги по кредитному договору №1702/06-616 від 17.02.2006 року та договору іпотеки від 19.02.2008 року р.№629 у зв'язку з укладенням 07.08.2014 року з ПАТ „Західінкомбанк” договору про відступлення права вимоги за кредитним договором та договору про відступлення права вимоги (договір цесії) за договором іпотеки від 19.02.2008 року р.№629 зареєстрований за р. №1209 є безпідставними та необгрунтованими.
Вищевказані договори уступки права вимоги від 07.08.2014р. є недійсними, у зв'язку з чим на сьогоднішній день у господарському суді Волинської області слухається справа №903/1074/15 про визнання зазначених правочинів недійсними.
Укладаючи оскаржувані договори уступки права вимоги від 25.09.2015 року та 26.09.2015 року по зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору, укладеного з ОСОБА_3 „Доброслав-Луцьк” №1702/06-616, та договору іпотеки р.№629, який забезпечував його виконання, ОСОБА_3 „Волинська Факторингова компанія” не володіла необхідним обсягом цивільної дієздатності, адже, по суті не була кредитором ОСОБА_3 „Доброслав-Луцьк”, так як не набула жодних прав та обов'язків як кредитора по кредитному договору №1702/06-616.
Зазначає, що ОСОБА_3 „Дорсервіс Луцьк”, відповідач, який нібито набув права вимоги по кредитному договору, укладеному з ОСОБА_3 „Доброслав-Луцьк”, ставши стороною кредитного договору (Кредитором), не є фінансовою установою, що підтверджується відсутністю в переліку Державного реєстру фінансових установ на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - http://vfc.com.ua/ru/main contacts. http://nfp.gov.ua/content/storinka-nd-drfii.html. Адже, як зазначено у ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, лише банк, або інша фінансова установа, може набути всіх прав та обов'язків по кредитному договору, як кредитор, і лише фінансовій установі може бути уступлене право вимоги по кредитному договору.
Звернувся до суду з клопотанням про витребування у ОСОБА_3 “Дорсервіс Луцьк” копії договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.09.2015р. та відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.09.2015р., яке задоволене судом.
Клопотанням від 30.12.2015р. №2061-19 позивач долучив до матеріалів справи докази надсилання копії позовної заяви №1994-19 від 16.12.2015 року з додатками ОСОБА_3 „Доброслав-Луцьк” - поштову квитанцію від 31.12.2015р., опис вкладень до цінного листа; копії кредитного договору №1702/06-616 від 17.02.2006 року з додатковими договорами від 13.04.2006 р., 19.02.2008 р., 08.04.2008 р., 27.10.2008 р., 11.11.2008 р., від 18.06.2009 р., від 26.10.2009 р., 27.10.2009 р., договору іпотеки від 19.02.2008 року р.№629 з додатковою угодою від 19.11.2008р., рішення господарського суду Волинської області від 21.12.2015р. №903/1074/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк", товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська факторингова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Дорсервіс Луцьк", про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1156 від 07.08.2014 р. та договору про відступлення права вимоги (договір цесії) № 1157 від 07.08.2014 р.
Ухвалою суду від 12.01.2016р. розгляд справи згідно ст.77 ГПК України відкладався у зв'язку з неподанням витребуваних доказів. Зобов'язано подати суду: позивача - договори про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.09.2015р. та відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.09.2015р.; відповідача 1 - статут, довідку про включення до ЄДРПОУ станом на день розгляду справи, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, договори про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.09.2015р. та відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.09.2015р.; відповідача 2 - статут, довідку про включення до ЄДРПОУ станом на день розгляду справи, докази реєстрації як фінансової установи, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, договори про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.09.2015р. та відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.09.2015р.; третю особу - статут, довідку про включення до ЄДРПОУ станом на день розгляду справи, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.
На виконання вимог ухвали суду позивач клопотанням від 26.01.2016р. долучив до матеріалів справи фотокопії договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.09.2015р. та відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.09.2015р.
Відповідач у відзиві від 25.01.2016р. позов заперечив, мотивуючи тим, що наприкінці листопада 2015 року ОСОБА_4, як засновник ОСОБА_3 “Волинькомхліб”, яке є співзасновником ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” з істотною участю, звернувся до Рівненського міського суду із позовною заявою до ОСОБА_3 “Дорсервіс-Луцьк”, ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” про визнан ня правочинів недійсними (справа №569/14856/15-ц).
Предметом розгляду даної справи було законність укладення між ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” та ОСОБА_3 “Дорсервіс Луцьк” договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.09.2015 та догово рів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 25.09.2015 та 26.09.2015р.
02.12.2015р. рішенням Рівненського міського суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Основними підставами для відмови було те, що оспорювані договори є договорами цесії, а не факторингу (як про це зазначав позивач). Відповідно, на підставі цього, суд дійшов висновку про закон ність укладення зазначених договорів.
Зауважив, що рішенням Рівненського міського суду від 02.12.2015р. у справі №5б9/1485б/15-ц встановлено законність укладення договорів, що оспорюються у даній справі, при цьому послався на ч. 3 ст.35 ГПК України.
Вказав, що інші додаткові пояснення по суті заперечень будуть надані суду представни ком ОСОБА_3 “Дорсервіс Луцьк” після відновлення провадження по даній справі.
До відзиву долучив рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02.12.2015р. №569/14856/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 “Дорсервіс-Луцьк”, ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” про визнан ня недійсними договорів про відступлення права вимоги від 25.09.2015, 26.09.2015р., укладених між ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” та ОСОБА_3 “Дорсервіс Луцьк”.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням від 25.01.2016р. про зупинення провадження у справі до вирішення Рівненським апеляційним господарським судом справи №903/1074/15р. за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська факторингова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дорсервіс Луцьк", про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1156 від 07.08.2014 р. та договору про відступлення права вимоги (договір цесії) № 1157 від 07.08.2014 р., мотивуючи тим, що на даний час наявний спір про законність набуття ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.
В обґрунтування клопотання зазначив, що у своєму позові ПАТ “Західінкомбанк” ставить вимогу про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.09.2015р. та відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.09.2015р., що укладені між ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” та ОСОБА_3 “Дорсервіс-Луцьк”.
Аргументуючи свої вимоги, банк зазначає, що у ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” на момент укладення оспорюваних договорів не було повноважень на їх укладення. Зокрема, договори, на підставі яких ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” набуло право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, є недійсними.
За таких умов, коли в рамках іншої справи існує спір про законність набуття ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, господарським судом Волинської області не може роз глядатися питання про законність подальшого відчуження ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” права вимоги за загаданими вище договорами.
Долучив рішення господарського суду Волинської області від 21.12.2015р. у справі №903/1074/15, апеляційну скаргу ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” на рішення суду від 14.01.2016р.
В судовому засіданні представник позивача клопотання про зупинення заперечив, стверджуючи можливість продовження розгляду справи, водночас, пов'язаність справ та неможливість розгляду справи по суті до вирішення справи №903/1074/15, не заперечив.
Згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Пунктом 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 2-4 ст. 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, -у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
У справі №903/1074/15, до вирішення якої ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” просить зупинити провадження у даній справі, позовною вимогою є визнання недійсними договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1702/06-616 від 17.02.2006р., укладеного 08.08.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська факторингова компанія" та договору про відступлення права вимоги (договір цесії), укладеного 08.08.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська факторингова компанія", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 та зареєстрований за р. № 1209.
Саме на підставі вказаних договорів ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія”, як новий кредитор та новий іпотекодержатель, набуло права вимоги за кредитним договором № 1702/06-616 від 17.02.2006 р. та договором іпотеки, які в подальшому були відступлені ОСОБА_3 «Дорсервіс-Луцьк» по договорам, що є предметом спору у даній справі.
Як встановлено судом, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” на рішення господарського суду Волинської області від 21.12.2015р. по справі №903/1074/15 прийнято до провадження.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтував позовні вимоги посиланням саме на справу №903/1074/15, стверджуючи недійсність договорів про відступлення права вимоги, що були предметом спору у вказаній справі, внаслідок чого у ОСОБА_3 “Волинська факторингова компанія” на момент укладення оспорюваних у даній справі договорів не було повноважень на їх укладення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що справа №903/1074/15 є пов'язаною із справою №903/1302/15, а розгляд останньої є неможливим до вирішення справи №903/1074/15, виходячи з того, що при вирішенні справи №903/1074/15 буде встановлено додержання вимог законодавства при набутті ОСОБА_3 "Волинська факторингова компанія" права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки та, відповідно, підставність подальшого відступлення права вимоги.
Тобто, обставини, встановлені у справі №903/1074/15, будуть мати преюдиційне значення для вирішення даної справи.
При цьому суд зауважує на неможливості встановлення цих обставин у даній справі у зв'язку із обмеженістю предмету позову та одночасністю розгляду двох повязаних між собою справ різними судами.
Зважаючи на викладене, судом не прийняті заперечення позивача як такі, що суперечать ч. 1 ст. 79 ГПК України.
Керуючись імперативною нормою ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної справи №903/1074/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська факторингова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дорсервіс Луцьк" про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1156 від 07.08.2014 р. та договору про відступлення права вимоги (договір цесії) № 1157 від 07.08.2014 р.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 79, ст. 86 ГПК України, господарський суд,-
Зупинити провадження у справі №903/1302/15 до вирішення справи господарського суду Волинської області №903/1074/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська факторингова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дорсервіс Луцьк" про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1156 від 07.08.2014 р. та договору про відступлення права вимоги (договір цесії) № 1157 від 07.08.2014р.
Суддя С.Т. Філатова