Справа № 654/4327/15-ц
Провадження №2/654/228/2016
27 січня 2016 року
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:
Головуючого судді: Гаврильченко Ю.В.
При секретарі: Друговин І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гола Пристань Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди заподіяної злочином, -
В грудні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 25.03.2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено відповідне покарання, за те що, останній наніс позивачу легкі тілесні ушкодження. В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_1 знаходився на лікуванні, та поніс інші матеріальні витрати, які виникли в результаті даного злочину. Тому, позивач просить стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 1284,00 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., яка полягає в моральних переживаннях, викликаних перенесеним стресом під час злочину, в тривалості фізичного болю, в порушенні колишнього активного способу життя, в додаткових зусиллях по організації життя і побуту, а також витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодившись з розміром відшкодування матеріальної шкоди, щодо інших вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Статтею 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, заподіяна неправомірними діями особистим майновим правам особи, а також майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вина відповідача ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, внаслідок якого позивачу по справі спричинені тілесні ушкодження у вигляді забитої рани верхньої губи, крайній осколок коронки другого верхнього лівого зуба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, цілком підтверджується вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 25.03.2015 року.
Дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 внаслідок завданих йому відповідачем тілесних ушкоджень, перебував на стаціонарному лікуванні з 07.11.2014 року по 13.11.2014 року, його витрати на придбання ліків за призначенням лікаря згідно фіскальних чеків склали 1284 грн. В зв'язку з чим заявлений ОСОБА_1 позов в частині відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином підлягає задоволенню в сумі 1284,00 грн.
Вирішуючи позов в частині стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з п.31 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 02.07.2004 року “Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів”, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду Україні від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5.
Відповідно до ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.
Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових витрат та урахуванням інших обставин.
При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості, приймає до уваги ступінь шкоди, завданої позивачеві, глибину його моральних та психічних переживань з цього приводу, і вважає суму в розмірі 2000,00 грн. відповідним та достатнім відшкодуванням понесених позивачем моральних страждань. При цьому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, характер фізичних та моральних страждань, які зазнав позивач, тривалість його знаходження на лікуванні.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то вони задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Стягнення понесених стороною витрат на правову допомогу здійснюється відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України та постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року "Про граничні розміри компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 17.10.2014, № 10 „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах").
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, позивачем та його представником не надано розрахунку витрат на правову допомогу, які відповідно до квитанції склали 4000 грн., не надано акт прийому-передачі виконаних робіт. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача оплата правової допомоги позивачем в розмірі 4000 грн. проведена за представництво інтересів позивача в кримінальному провадженні, проте доказів на підтвердження цих пояснень суду не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212, 215, 224 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 1284 грн., а також заподіяну йому моральну шкоду - 2000,00 грн., а всього на загальну суму 3284,00 гривні.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 551 грн. 20 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю. В. Гаврильченко