21.01.16р. Справа № 904/11080/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Фуд", м. Макіївка Донецької області
до
відповідача-1: Приватного підприємства "Бекерай", м. Кременець Тернопільської області
відповідача-2: Приватного підприємства Торгівельно-будівельної компанії "ДК-Центр", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості у сумі 20 537,46 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1; дов. б/н від 21.12.2015 р., представник;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Фуд» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з першого відповідача 11 600 грн., що складають суму заборгованості за Договором купівлі-продажу № 06-10 від 06.10.14 р., 2 531, 40 грн. - пені, 3 159, 07 грн. - інфляції, 326, 99 грн. - річних, 2 420 грн. - штрафу; та про стягнення з другого відповідача 500 грн., що складають суму заборгованості за Договором поруки.
Перший відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився.
Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про отримання останнім 05.01.16 р. ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 21.01.16 р., яке залучено до матеріалів справи (а.с. 35).
Другий відповідач визнав вимоги позивача в повному обсязі.
21.01.16 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
06.10.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко Фуд» (Продавець; позивач) та Приватним підприємством «Бекерай» (Покупець; відповідач) укладено Договір купівлі-продажу № 06-10 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, Продавець зобов'язується поставляти Покупцю товар партіями відповідно до замовлень останнього, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах Договору.
Найменування, асортимент, ціна товару визначаються за домовленістю сторін і зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2.).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 3.1. Договору, товар поставляється на умовах DDP або EXW відповідно до правил «Інкотермс-2010». Про місце поставки домовляються при погодженні замовлення і вказують у товарно-транспортних накладних. Якщо умови даного Договору не відповідають положенням правил «Інкотермс-2010», умови даного Договору мають переважне значення.
Приймання всієї партії товару за якістю та кількістю проводиться покупцем в момент передачі товару від продавця до покупця. Після підписання представником покупця відповідної видаткової накладної претензій щодо кількості та асортименту поставленого товару продавцем не приймаються (п. 3.2.).
Виконуючи умови Договору, позивач здійснив поставку товару першому відповідачу на загальну суму 16 365, 60 грн., що підтверджується накладною № 43 від 23.01.15 р., копія якої залучена до матеріалів справи (а.с. 17).
Згідно п. 4.1. Договору, ціна і кількість переданого товар на кожну окрему відвантажену партію додатково узгоджуються сторонами в усній або письмовій формі в ході виконання Договору, що відображаються в рахунках-фактурах на оплату товару та/або видаткових накладних на переданий товар, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата за товар проводиться в національній грошовій одиниці України, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару. Моментом оплати вважається дата зарахування коштів Покупця на розрахунковий рахунок Продавця.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Перший відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару, здійснивши розрахунки частково в сумі 4 265, 60 грн., про що свідчать платіжні доручення, копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 52-55).
Доказів оплати заборгованості в сумі 12 100 грн., перший відповідач, на момент розгляду спору, не надав.
З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості в сумі 11 600 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Вимоги щодо стягнення річних за загальний період з 06.02.15 р. по 15.12.15 р. в сумі 326, 00 грн. підлягають частковому задоволенню, оскільки, позивачем невірно визначено початок періоду прострочення.
Зважаючи на те, що відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки за товар здійснюються протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару, прострочення в оплаті мало місце 07.02.15 р., відповідно і першим днем правомірного нарахування річних є 07.02.15 р.
Після перерахунку до стягнення підлягають річні за період з 07.02.15 р. по 15.12.15 р. в сумі 325, 64 грн.
Вимоги щодо стягнення інфляції за період з лютого 2015 р. по листопад 2015 р. в сумі 3 159, 07 грн. також підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приписами п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Так, прострочення в оплаті мало місце в лютому 2015 р., у зв'язку з чим нарахування інфляції за зазначений місяць є неправомірним.
Після перерахунку до стягнення підлягає інфляція за період з квітня 2015 р. по листопад 2015 р. в сумі 2 291, 69 грн.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В п. 7.3. Договору за порушення строків розрахунків сторони встановили відповідальність у вигляді пені в розмір подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов'язань, від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов'язання за кожен день прострочення.
Крім того, сторонами за порушення строків розрахунків передбачена відповідальність і у вигляді штрафу у розмірі 20% від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов'язання.
Як вже зазначено вище, позивачем невірно визначено початок періоду прострочення, у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за загальний період з 07.02.15 р. по 04.08.15 р. в сумі 2 513, 92 грн.
Згідно наданого розрахунку сума штрафу складає 2 420 грн. та підлягає до примусового стягнення.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
06.10.14 р. позивачем та Приватним підприємством Торгівельно-будівельна компанія «ДК-Центр» (Поручитель; другий відповідач) укладено договір поруки № 06-10/П (далі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання грошових зобов'язань ПП «Бекерай», які можуть виникнути за Договором, передбаченим п. 2 цього Договору.
Згідно п. 2.1. Договору, основним договором в цьому Договорі є договір купівлі-продажу № 06-10 від 06.10.2014 р., укладений між Кредитором та Боржником.
Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання грошових зобов'язань Боржником за Основним договором у сумі, що дорівнює 500 грн., без відшкодування Кредитору збитків, процентів за користування товарним кредитом, у разі якщо він передбачений, та сплати відповідних штрафних санкцій за Основним договором.
Звертаючись із даним позовом, позивач просить стягнути з поручителя - другого відповідача 500 грн., у зв'язку з неналежним виконання першим відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару за Основним договором.
Заявлені вимоги до другого відповідача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
В п. 5.1. Договору поруки сторони встановили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін та діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару за Основним Договором настав у лютому 2015 р., з вимогою до поручителя позивач звернувся лише у листопаді 2015 р. (а.с. 24-25), поруку за Договором поруки слід вважати припиненою.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення з другого відповідача заборгованості в сумі 500 грн. задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 526, 546, 559, 610, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з Приватного підприємства «Бекерай» (47002, Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Вокзальна, 3, код ЄДРПОУ 35846436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Фуд» (86114, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Бестужева, буд. 10, код ЄДРПОУ 38985443) 11 600 (одинадцять тисяч шістсот гривень) основного боргу, 325 (триста двадцять п'ять гривень) 64 коп. річних, 2 291 (дві тисячі двісті дев'яносто одна гривня) 69 коп. інфляції, 2 513 (дві тисячі п'ятсот тринадцять гривень) 92 коп. пені, 992 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні) 26 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено: 26.01.16 р.
Суддя ОСОБА_2