19.01.16р. Справа № 904/10863/15
За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), м. Київ
до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровської залізниці, м. Дніпропетровськ
про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у сумі 11 856,18 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1; дов. № 14/6128 від 23.12.15 р., член ліквідаційної комісії.
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 11 856, 18 грн., що складають суму відшкодування понесених витрат.
Відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача, посилаючись на пропуск останнім строку позовної давності, у зв'язку з чим просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилено судом, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, тобто суд не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками юридичних осіб у судовому засіданні.
19.01.16 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд, -
Моторним (транспортним) страховим бюро України було застраховано майнові інтереси Страхувальника - ОСОБА_2, повязані з експлуатацією транспортного засобу марки ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1.
Із залученої до матеріалів справи довідки № 1107, складеної Лубенською окремою ротою Дорожньо-патрульної служби УМВС України в Полтавській області, вбачається, що 19.08.2009 р. на 188 км а/ш Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, під керування ОСОБА_2 та автомобілем "Шкода Фабія", державний номерний знак 04 1503, під керуванням ОСОБА_3
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу завдано матеріальних збитків.
Відповідно до постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2009 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, в зв'язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
27.10.2009 р. страхувальником було подано до Моторного (транспортного) страхового бюро України заяву про виплату страхового відшкодування.
01.12.2009 р. МТСБУ видано наказ № 3068 про перерахування на користь ОСОБА_4 страхового відшкодування в сумі 11 656, 18 грн. (а.с. 12).
Позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 11 656, 18 грн. та 200 грн. за послуги аварійних комісарів, про що свідчать платіжні доручення № 4552 від 01.12.2009 р. та № 4308 від 17.11.2009 р., копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 10-11).
Як вбачається із зазначеної вище довідки № 1107, складеної Лубенською окремою ротою Дорожньо-патрульної служби УМВС України в Полтавській області, автомобіль "Шкода Фабія", державний номерний знак 04 1503, який був під керуванням ОСОБА_3 та якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, належить Управлінню МВС України на Придніпровській залізниці м. Дніпропетровськ (Відповідач у даній справі).
Зважаючи на те, що на дату скоєння ДТП водій підприємства відповідача не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач просить відшкодувати збитки на загальну суму 11 865, 18 грн., стягнувши їх з Управління МВС України на Придніпровській залізниці
Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно п. 9. статті 7 Закону України "Про страхування", страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, зобов'язуючим власника транспортного засобу в обов'язковому порядку застрахувати свою цивільну відповідальність, а страховика - в обов'язковому порядку відшкодувати пряму шкоду, спричинену страхувальником третій особі.
У відповідності з вищезазначеними нормами закону, особою, зобов'язаною відшкодувати спричинену шкоду замість страхувальника є страховик, який видав такому страхувальнику поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 Закону).
Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За ч.22.1 ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 року №1961-ІV „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-ІV), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Відповідно до 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вже зазначено вище, дорожньо-транспортна пригода сталась 19.08.2009 р., а страхове відшкодування позивачем було здійснено 01.12.009 р.
При викладених обставинах, загальний строк позовної давності у три роки сплив у грудні 2012 р.
Позивач з позовом до суду звернувся 14.12.15 р., тобто поза межами вказаного строку.
Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем надано відзив, де останній просить застосувати строк позовної давності.
Поважних причин пропуску строку позовної давності позивачем не вказано.
З огляду на викладене вимоги позивача задоволенню не підлягають, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 267, 1194 Цивільного кодексу України, п. 9. ст. 7, ст. 9, ст. 27 Закону України „Про страхування", ст. 5, ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено: 25.01.16 р.
Суддя ОСОБА_5