"26" січня 2016 р.
№ 01-39/903/27/16
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНІР»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П. ВЕРЕС»
про стягнення 342 566,44 грн.
Суддя: Філатова С.Т.
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНІР» звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П. ВЕРЕС» про стягнення 342 566,44 грн., в т.ч. 315 259,34 грн. основного боргу по договору поставки №6004-15 від 30.04.2015р., 27 307,10 грн. пені згідно п. 5.3 договору. Просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В порушення п. 3 ст.57 ГПК України позивачем до позовної заяви вхід. №01-47/33/16 від 25.01.2016р. не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2016р.” розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016р. становить 1378,00 грн.
Позивач, звертаючись з позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 315 259,34грн., зобов'язаний був сплатити 5 138,50грн. судового збору (акт про відсутність додатку - докази сплати судового збору за подання позовної заяви) та 689,00грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Доказів сплати судового збору не подано.
Крім того, суд зауважує, що акт звірки не є належним і допустимим доказом наявності боргу у відповідача за відсутності первинних документів.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, зокрема, докази на підтвердження заборгованості - розпорядчі (накладні тощо) та платіжні документи.
Позивач такі докази (накладні та платіжні доручення) не зазначив і не долучив.
Вищий господарський суд України у п. 3.5 постанови пленуму “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначив, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Повторне звернення з позовною заявою до господарського суду згідно ч. 3 ст. 63 ГПК України можливе після усунення допущених порушень.
Керуючись п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовну заяву вхід. №01-47/33/16 від 25.01.2016р. та акт про відсутність додатку (докази сплати судового збору за подання позовної заяви) на 18-ти аркушах повернути позивачу без розгляду.
Суддя С.Т. Філатова