Справа № 22-а-8252/11 Головуючий у І інстанції Тітов М.Б.
Провадження № Доповідач у 2 інстанції Приходько
Категорія 63 11.05.2011
Іменем України
11 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Приходька К. П., суддів: Верланова С. М., Таргоній Д. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 10 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління --Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
встановила:
у березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, протиправною, зобов'язати відповідача здійснити нарахування йому, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити її виплату за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року в розмірі 3890,60 грн. Зобов»язати відповідача, починаючи з квітня 2009 року, ^ проводити в подальшому вказану щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни.
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 10 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача щодо не нарахування в повному обсязі та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по березень 2009 року включно. Стягнуто з відповідача недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по березень 2009 року включно в розмірі 1014 грн. Зобов»язано відповідача проводити в подальшому, починаючи з квітня 2009 року, виплату позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В задоволенні решти вимог відмовлено.
^ апеляційній скарзі УПФУ у Богуславському районі Київської області просить скасувати постанову суду повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ч. З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до
чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді
Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає терміни, згідно часини першої якої у цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої Світової війни ~ було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і відповідає встановленому прожитковому мінімуму.
Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Богуславському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, така надбавка йому виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом ^"України "Про соціальний захист дітей війни" права позивача на державну соціальну підтримку І ^ дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на ^008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Приймаючи постанову про часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, Що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити цозив
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині зобов'язання відповідача проводити в подальшому, починаючи з квітня 2009 року, виплату позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка діяла на час розгляду справи, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє не відповідає вимогам закону.
Також не можна погодитись з висновком суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача конкретні недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по березень 2009 року включно в розмірі 1014 грн., оскільки вчинення цієї дії щодо нарахування, перерахунку та виплати конкретних сум з урахуванням раніше виплачених сум є виключною компетенцією тільки УПФУ в Богуславському районі Київської області.
Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення із резолютивної частини постанови в частині зобов'язання відповідача проводити в подальшому, починаючи з квітня 2009 року, виплату позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та в частині стягнення з відповідача на користь позивача конкретні недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по березень 2009 року включно в розмірі 1014 грн., відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, оскільки постанова суду першої інстанції по суті вирішення справи правильна, але помилково застосовано норми процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 197-198, 200-201, 205-206 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської ^області задовольнити частково.
"'Постанову Богуславського районного суду Київської області від 10 квітня 2009 року змінити в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області проводити в подальшому, починаючи з квітня 2009 року, виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на користь ОСОБА_1 конкретні недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по березень 2009 року включно в розмірі 1014 грн.
Виключити із резолютивної частини даної постанови зобов'язання управління Пенсійного
Чвочинаючи з квітня 2009 Боку" виплату ОСОБА_1
соціальної допомоги, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком та в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по березень 2009 року включно в розмірі 1014 грн..
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого^адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
головуючий
судді