20 січня 2016 року справа № 823/5317/15
м. Черкаси
15 год. 33 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Тимошенко В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,
представника позивача - Лисенка Ю.М. (за довіреністю),
представника відповідача - Нечитайло С.П. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
30 листопада 2015 року до суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор", в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2015 року №0000592200 про зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість на загальну суму 561473,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015 форми "В4" № 0000592200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 561473,00 грн, винесене відповідачем неправомірно і безпідставно, у зв'язку з тим, що відповідач дійшов невірного висновку в ході проведеної перевірки, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснені та оформлені належним чином. Крім того, викладені в акті перевірки висновки, на підставі яких винесені оскаржувані рішення, є необґрунтованими, безпідставними, не відповідають дійсності, перевіряючими не використано жодного прямого та належного доказу який би свідчив про наявність безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція ДФС у Черкаській області просила в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ревізори, діючи в межах чинного законодавства, в ході проведення перевірки правомірно встановили, що позивач безпідставно сформував податковий кредит з податку на додану вартість шляхом завищення задекларованих показників в складі податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за червень 2015 року на загальну суму 561473,00 грн, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 року на суму 561473,00 грн при взаємовідносинах позивача з його контрагентами, дані порушення вчиненні за для утворення неправомірного формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість для інших суб'єктів господарювання з метою мінімізації оподаткування, або для ухилення від такого оподаткування.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях та додаткових поясненнях по справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 32580463, зареєстрований 30.06.2004, взятий на облік в органах державної податкової служби 12.07.2004, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 27.08.2004 № 32392796.
На підставі наказу № 183 від 22.10.2015 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Катеринопільський елеватор", наказу № 189 від 29.10.2015 "Про внесення змін до наказу від 23.09.2015 № 132 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Катеринопільський елеватор" та направлень від 06.10.2015 № 47, № 48, від 28.10.2015 № 69, виданих Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Черкаській області, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операції з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "Юпітер транс", ПП "Газінтех", ПП "Фулл моушн" за червень 2015 року.
За результатами проведеної перевірки складений акт № 32/23-12-22-016/32580463 від 30.10.2015, в якому встановлені порушення: п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0000592200 від 13 листопада 2015 року № 0000482210 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 561473,00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України Платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до першого абзацу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).
Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.
Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ПП "Газінтех" укладений договір субпідряду № 206 від 10.04.2015 на виконання будівельних робіт, відповідно до якого позивач є замовником ПП "Югбуд-В" - генеральним підрядником, що має ліцензію на виконання будівельних робіт, ПП "Газінтех" - субпідрядник.
Пунктом 1.1 вказаного договору генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи по влаштуванню трубної обов'язки обладнання "десмет" "Цеху екстракції" оліс екстракційного заводу з переробки бобової сої 1000т/добу по вулиці Леніна, 47, смт. Єрки, Катеринопільський район, Черкаська область.
Пунктом 1.4 договору № 206 від 10.04.2015 генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику за актом приймання - передачі будівельний майданчик, проектну документацію.
Пунктами 2.1 зазначеного договору встановлено, що предметом договору є вартість робіт, що визначається сторонами відповідно до договірної ціни, 1900000,00 грн, з урахуванням ПДВ 20%.
В ході проведеної перевірки встановлено, що ПП "Газінтех не мало змоги виконати вказані будівельно - монтажні роботи в зазначених об'ємах, оскільки відповідно до звіту 1ДФ за ІІ квартал 2015 року (Кіровоградська ОДПІ реєстраційний номер № 9162840669 віж 08.08.2015) та звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування додаток № 4 (Кіровоградська ОДПІ реєстраційний № 701542 від 20.07.2015) загальна чисельність працюючих у червні 2015 року на ПП "Газінтех" складала 3 особи. Дана чисельність працюючих не могла виконувати роботи по влаштуванню трубної обов'язки обладнання "десмет" "Цеху екстракції" оліс екстракційного заводу з переробки бобової сої 1000т/добу по вулиці Леніна, 47, смт. Єрки, Катеринопільський район, Черкаська область, окрім того обсяг витрат праці робітників - будівельників, згідно вищевказаних звітів становить 7675,54 людино - годин та витрати праці робітниками, що обслуговують машини (механізми) становить 1924,91 людино-годин.
ПП "Газінтех" не здійснювало залучення стороннього трудового ресурсу у третіх осіб, відсутні контрагенти - постачальники послуг.
Враховуючи вищевикладене, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ПП"Газінтех".
Аналогічного висновку суд дійшов і по господарських операціях з позивача з ПП "Фулл моушн".
Так, між позивачем та ПП "Фулл моушн" укладено договори № 520 від 20 травня 2015 року, № 529 та № 530 від 29 травня 2015 року.
Згідно вказаних договорів ТОВ "Катеринопільський елеватор" доручає ПП "Фулл Моушн" виконати роботи по ремонту покрівлі ККЗ.
Однак в ході проведеної перевірки контролюючими органами встановлено, що ПП "Фулл Моушн" не мало змоги виконати вказані роботи в зазначених об'ємах, так як згідно звіту 1ДФ за ІІ квартал 2015 року (ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві реєстраційний номер № 9159180651 від 28.07.2015) чисельність працюючих ПП " Фулл Моушн " складала 1 особа. Дана чисельність працюючих не могла виконувати роботи по ремонту покрівлі на ККЗ, по "Автоприйому" "Робочої шахти схеми 5" демонтаж цегляної кладки обсяг витрат праці робітників-будівельників, згідно вищевказаних актів будівельних робіт КБ-2в становить 1186,37 людино-годин.
Сторонніх трудових ресурсів у третіх осіб ПП "Фулл Моушн" не залучало, оскільки відсутні контрагенти - постачальники послуг.
Щодо відносин позивача з ТОВ "Юпітер Транс" суд зазначає, що ТОВ "Юпітер Транс" проводило діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Оскільки АФГ "Таврія" немає виробничих потужностей (земель сільськогосподарського призначення , інших основних засобів, машин, складських приміщень) і згідно з аналізом системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредитів розрізі контрагентів ІС "Податковий блок" та єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.08.2014 по 30.06.2015 у АФГ "Таврія" відсутнє придбання ТМЦ, а саме: паливо-мастильні матеріали, засоби захисту рослин, насіння для посіву сільськогосподарських культур та тощо, тому встановлено проведення АФГ "Таврія" вигодотранспортуючої безтоварної операції, шляхом маніполювання даними податкової звітності та складання фіктивних первинних документів з метою штучного формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість для позивача з використанням АФГ "Таврія" як суб'єкта формуючого податкову вигоду для третіх осіб.
Суд бере до уваги твердження позивача, щодо того що позивачем надані до перевірки всі первинні документи, оформлені належним чином, однак звертає увагу, що будь-які документи ( утому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законом.
Тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.11.2015 форми "В4" № 0000592200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 162497 грн 00 коп. прийняті правомірно.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2016 року