ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1
20 січня 2016 року Справа № 808/9057/15 Провадження № м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сіпаки А.В.,
суддів Горобцової Я.В.,
ОСОБА_2,
при секретарі судового засідання Горбовій І.С.,
за участі представників сторін
від позивача ОСОБА_3
ОСОБА_4
від відповідача 1 та відповідача 2 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_3
до відповідачів:
1. Служби безпеки України
2. Управління Служби безпеки України в Запорізькій області
про: визнання дій протиправними та скасування наказів
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до відповідачів: 1. Служби безпеки України, 2. Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати дії Служби безпеки України щодо складання наказу Служби безпеки України від 11.09.2015 №909-ос незаконними;
- визнати дії Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, щодо складання наказу начальника УСБУ в Запорізькій області від 06.10.2015 №535-ос протиправним;
- скасувати наказ Служби безпеки України №909-ос від 11.09.2015;
- скасувати наказ начальника Управління Служби безпеки України в Запорізькій області №535-ос від 06.10.2015.
Представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що з витягом з наказу Голови Служби безпеки України від 11.09.2015 № 909-ос про звільнення ОСОБА_3 позивач був ознайомлений під особистий підпис 17.09.2015, а з наказом Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 06.10.2015 № 535-ос про виключення зі списків особового складу ОСОБА_3 позивач був ознайомлений під особистий підпис 07.10.2015. Тобто, позивачу з 17.09.2015 стало відомо про його звільнення з військової служби, а позов до Запорізького окружного адміністративного суду було подано лише 22.12.2015, з пропуском строку, визначеного ст.. 99 КАС України.
Позивач проти залишення позовної заяви без розгляду заперечив. Суду пояснив, що у вересні 2015 року йому стало відомо про його звільнення, а 06.10.2015 його усно повідомили, що 22.11.2015 виключають зі списків особового складу. Станом на 20.01.2016 позивачу не було вручено копії оскаржуваних наказів, не видано трудову книжку. Зазначив, що остаточним наказом, який визначає момент звільнення з військової служби, є наказ від 06.10.2015 № 535-ос, в якому вказано дату виключення ОСОБА_3 зі списків особового складу 22.11.2015. Вважає, що датою, від якої обчислюється строк звернення до суду є дата отримання листа Управління СБУ в Запорізькій області від 08.11.2015 № 59/11/-4692 н/т, а саме 24.11.2015. Крім того, вважає, що на дані правовідносини розповсюджується ст.. 233 КЗпП, а саме те, що у справах про звільнення з публічної служби громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення, або з дня видачі трудової книжки. Просить у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви відмовити.
Суд, вислухавши думку представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У поданій позовній заяві основною підставою для скасування наказів Служби безпеки України від 11.09.2015 №909-ос та Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 06.10.2015 №535-ос, а також визнання дій протиправними щодо їх складання, позивач зазначає протиправність їх винесення, за відсутності законних на те підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з витягом з наказу від 11.09.2015 № 909-ос позивач ознайомився особисто 17.09.2015, про що свідчить підпис ОСОБА_3
Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з наказом «По особовому складу» від 06.10.2015 № 535-ос позивач ознайомився особисто 07.10.2015, про що свідчить його відмітка наступного змісту: «Ознайомлений. Раджу полковнику Веселовському, полковнику Щербакову ретельно опрацювати Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та Дисциплінарний статут ЗС України з метою недопущення в подальшому з їхнього боку ганебного свавілля по відношенню до військовослужбовців Управління».
До суду позивач звернувся лише 22.12.2015, тобто після спливу строку звернення до суду.
Суд не бере до уваги посилання позивача та його представника на той факт, що строк звернення до суду у даній категорії справ слід відраховувати із урахуванням положень 233 КЗпП, оскільки в даному випадку має місце спір, пов'язаний з проходженням та звільненням позивача з публічної служби, зокрема, з органів служби безпеки.
Строк звернення до адміністративного суду у справах такої категорії складає один місяць з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Такий строк є спеціальним, оскільки спір пов'язаний зі звільненням позивача з публічної служби, відтак, він не є трудовим спором і, як наслідок, на нього не розповсюджуються загальні правила як досудового, так і судового врегулювання спору.
Крім того, суд також не бере до уваги посилання позивача та його представника на той факт, що ОСОБА_3 не було вручено копії оскаржуваних наказів та на той факт, що строк звернення до суду слід відраховувати від 24.11.2015, від дати, коли позивачем було отримано лист Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 08.11.2015 з повідомленням про його звільнення, оскільки ст.. 99 КАС України визначає момент, від якого необхідно відраховувати строк для звернення до суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В даному випадку таким днем є 17.09.2015 та 07.10.2015 відповідно.
Суд звертає увагу позивача на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до п.15 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба), дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Судом на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 пропущено строк звернення до суду, а підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом не встановлено.
Керуючись частиною 3 статті 99, частиною 1 статті 100, частиною 5 статті 107, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_3 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування наказів - залишити без розгляду.
2. Роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя А.В. Сіпака
Суддя Я.В. Горобцова
Суддя С.М. Каракуша