17 грудня 2015 року Справа №804/15889/15
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у місті Дніпропетровську клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехсінтез» про накладення арешту на кошти платника податків, -
24 листопада 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехсінтез» про накладення арешту на кошти платника податків з підстав недопущення до проведення перевірки.
Адміністративний позов ухвалою суду від 1 грудня 2015 року був залишений без руху із зазначенням, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені у строк до 14 грудня 2015 року шляхом надання:
- належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням дати його підписання;
- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (квитанція про направлення із описом вкладення, тощо);
- документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1218 грн.
17 грудня 2015 року на адресу суду на дійшов лист Лівобережної ОДПІ по справі №804/15889/15 із виправленою позовною заявою, належними доказами направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, та клопотанням про звільнення позивача від сплати судового збору з підстав відсутності відповідного фінансування контролюючого органу.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Як зазначив у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року (36722122), від 15 квітня 2014 року (38331796), від 29 липня 2014 року (39942890).
Крім того, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем як суб'єктом владних повноважень подана до адміністративного суду позовна заява на виконання покладених на нього функцій та завдань, а відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.
Керуючись статтями 88, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехсінтез» - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Верба