Справа: № 753/17791/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Домарєв О.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
19 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, третя особа - державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком, що викладено у формі листа від 07.08.2015 № 2780/06 та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва призначити, нарахувати та сплатити з 05.02.2015 і по день прийняття рішення пільгову пенсію за віком.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2015 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 з 01.12.1981 по 11.10.1982 та з 05.08.1986 по 01.04.1999 працював в Філії Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» « 135 Домобудівельний комбінат», про що зроблено відповідні записи у його трудовій книжці (а.с. 7-8).
Позивач працював на вказаному підприємстві на посаді - електрозварювальника, виконував роботи по ручному зварюванню, при цьому, зазначена посада дає право на пільгову пенсію відповідно до п. 33 списку № 2 розділу XXXІІІ «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
ІНФОРМАЦІЯ_1 коли ОСОБА_2 виповнилось 55 років, позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 (а.с. 35)
Листом від 07.05.2015 відповідачем ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні пенсії за віком по списку № 2 через відсутність стажу по списку № 2 (12 років 6 місяців для чоловіків), а також відсутність копії наказу про проведення атестації за 1995 рік, що не дає можливості зарахувати стаж по 01.04.1999 рік (а.с. 10).
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач під час виникнення спірних правовідносин та прийнятті рішення щодо відмови у призначенні пільгової пенсії позивачу діяв у межах своїх повноважень та відповідно до діючого законодавства України, оскільки позивачем не надано відповідачу у повному обсязі всіх необхідних передбачених законом документів, для призначення пільгової пенсії за віком за Списком 2, а надані документи не завірені печаткою підприємства та носять суперечливий характер.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що у позивача достатньо стажу по Списку № 2, а тому підстав для відмови в призначені пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» немає.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону України, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 100 вищевказаного Закону України передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до ст. 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Окрім цього, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 з 01.12.1981 по 11.10.1982 та з 05.08.1986 по 01.04.1999 працював в Філії Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» « 135 Домобудівельний комбінат».
Відповідно до довідки від 16.04.2015 № 62 філії державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» « 135 Домобудівельний комбінат» (а.с. 11) вбачається, що позивач працював повний робочий день на вказаному підприємстві за період з 01.12.1981 по 11.10.1982 та з 05.08.1986 по 01.04.1999 виконував роботи по ручному зварюванню за професією електрозварник 4-го розряду код КП 23200000, що передбачена Списком № 2, розділом ХХХІІІ, підрозділ 33, підстава - постанова КМУ № 162 від 11.03.1994. Дана довідка видана на підставі наказів по особовому складу, трудової книжки, наказу № 127 від 12.11.1995 про підсумки атестації робочих місць.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи, а саме трудовою книжкою та довідкою від 16.04.2015 № 62, виданою філією державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» « 135 Домобудівельний комбінат» підтверджується необхідний трудовий стаж, що дає позивачу право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та спростовує висновки суду першої інстанції щодо неточності та невідповідності первинних документів, що дають право для призначення пільгової пенсії за віком за Списком 2, а тому позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, що не було визначено судом першої інстанції.
Висновки суду першої інстанції про те, що рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії позивачу прийняте відповідно до діючого законодавства України, оскільки відсутній наказ про проведення атестації робочих місць, відсутні у трудовій книжці будь-які записи щодо проведення атестації робочого місця спростовуються колегією суддів, з урахуванням наступного.
Відповідно до пунктів 1, 2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою № 442 Кабінету Міністрів України від 1.08.1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення пільга та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Результати атестації, як вперше проведеної, так і чергові, застосовуються при визначенні стажу, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протягом 5 років після затвердження її результатів. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування в стаж, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, повного п'ятирічного періоду роботи з шкідливими та тяжкими, умовами праці після 21.08.1992, відповідне право протягом зазначеного періоду повинно бути підтверджено результатами атестації робочих місць.
Відповідно до «Роз'яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках», затверджених наказом № 205 Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000, в окремих випадках за скрутного фінансово - економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Згідно з п. 4 ч. 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств, організацій.
Таким чином, позивач не зобов'язаний контролювати та відповідати за проведення атестації робочого місця, також, позивач не зобов'язаний слідкувати за внесенням даних до трудової книжки.
Не проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.10.2013 у справі № К/9991/80190/11.
Також, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія наказу № 127 від 12.11.1995 про підсумки атестації робочих місць, який на думку суду першої інстанції носить суперечливий характер.
Колегія суддів зазначає, що довідку від 16.04.2015 № 62 про те, що позивач працював повний робочий день на вказаному підприємстві за період з 01.12.1981 по 11.10.1982 та з 05.08.1986 по 01.04.1999 виконував роботи по ручному зварюванню за професією електрозварник 4-го розряду код КП 23200000, що передбачена Списком № 2, розділом ХХХІІІ, підрозділ 33, підстава - постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 філія державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» « 135 Домобудівельний комбінат» видала на підставі наказів по особовому складу, трудової книжки та наказу № 127 від 12.11.1995 про підсумки атестації робочих місць, а тому твердження суду першої інстанції, що даний наказ носить суперечливий характер невірне.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт надав до суду докази, що підтверджують правомірність вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 згідно квитанції від 16.09.2015 (а.с.1) було сплачено судовий збір за подання позову до Дарницького районного суду м. Києва у розмірі 487, 20 грн. Крім того, за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду позивачем було сплачено згідно платіжного від 10.12.2015 (а.с.64) судовий збір у розмірі 535, 92 грн. Тобто, документально підтвердженими витратами позивача є витрати в розмірі 1 023, 12 грн. (487, 20 грн. +535, 92 грн. = 1 023, 12 грн.).
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2015 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, третя особа - державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком, що викладено у формі листа від 07.08.2015 № 2780/06.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва призначити, нарахувати та сплатити з 05.02.2015 ОСОБА_2 пільгову пенсію за віком.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 023, 12 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.