03 листопада 2015 р. 804/15361/15
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-ЛТД" про накладання арешту, -
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Скай-ЛТД», в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Скай-ЛТД» (ЄДРПОУ 24608172), що знаходяться на рахунках банківських установ.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У позовній заяві позивач просить звільнити від сплати судового збору. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що в 2015 р. кошторисні призначення з даного виду видатків відсутні, а тому не можливо сплатити судовий збір.
Суд звернувши увагу на підстави заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, дослідивши матеріали позову, зазначає наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Посилання позивача на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставини не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.
Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014р., від 15.04.2014р., 29.07.2014р.)
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав у Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області для звільнення від сплати судового збору за звернення із даним позовом.
Суд звертає увагу, що з 01 вересня 2015 року набрав законної чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” №484/VIII від 22.05.2015 року, згідно з яким внесено зміни до Закону України “Про судовий збір”, в тому числі щодо ставок судового збору.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України “Про судовий збір”, в редакції, чинній на момент звернення до суду.
Так, за ст.1, ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру, зокрема, суб'єктом владних повноважень сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. №80-VIII.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установити у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.
Однак, згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який позивач не сплатив становить - 1218 грн.
Також, пунктами 2, 3 ч.1 ст.106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача та відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
У супереч зазначеному у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165 КАС України суддя, -
Позовну заяву Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-ЛТД" про накладання арешту залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 23 листопада 2015 р. для усунення недоліків шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості: зазначити засоби зв'язку та електронну адресу відповідача, якщо така відома; надати до суду оригінал документа про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі - 1218 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1