г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3698/15-к
Номер провадження 1-кп/213/343/15
Іменем України
25 грудня 2015 рокуІнгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу об'єднані в одне провадження: кримінальні провадження №12015040740001200 від 03.08.2015року та № 12015040740001185 від 31.07.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт Широке Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засуджений:
1) 13.07.2010 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст.186 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст.104, 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним строком на 1 рік;
2) 27.12.2010 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185, 71 КК України остаточно призначено 4 роки 4 місяці позбавлення волі, 06.06.2014 року звільнився умовно-достроково на невідбутий термін 9 місяців 3 дні, судимості у встановленому законом порядку не зняті і не погашені,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, КК України,
ОСОБА_6 , будучи раніше неодноразово засудженим, маючи не погашені та не зняті у встановленому законом судимості, повторно, 27.07.2015 року, у нічний час доби, проходячи біля будинку №26 по вул. Подлєпи в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, побачив на міжповерховій ділянці між другим та третім поверхом третього під'їзду буд АДРЕСА_3 велосипед, та у нього раптово виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, скориставшись тим, за його діями ніхто не спостерігає ОСОБА_6 піднявся на міжповерхову між другим та третім поверхом третього під'їзду буд АДРЕСА_3 , звідки повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав велосипед «Україна», який належить гр. ОСОБА_7 , вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №13 від 11.08.2015 року становить 650 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 650 гривень.
Своїми умисними діями, які полягли у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_6 , 01.08.2015 року приблизно о 00:45 годині проходячи біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_4 побачив незачинене вікно на першому поверсі, після чого в нього виник умисел спрямований на незаконне проникнення до житла з метою переночувати, реалізуючи який усвідомлюючи, що не вправі проникати до житла особи, умисно без відому та дозволу користувача житла ОСОБА_5 незаконно, умисно, через незачинене вікно, проник в квартиру АДРЕСА_5 . Тим самим порушив норми ст.30 Конституції України, а саме: кожному гарантується недоторканність житла; ст.12 Загальної декларації прав людини, а саме: ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань; ст.17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а саме: ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання чи таких посягань; ч. 1 ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Таким чином, ОСОБА_6 незаконно проник до житла ОСОБА_5 .
Своїми умисними діями, які полягли у незаконному проникненні до житла, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України.
Окрім цього, 03.08.2015 року о 04 год. 30 хв. ОСОБА_6 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, умисно через незачинене вікно проник до квартири АДРЕСА_6 звідки таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав стільниковий телефон ТМ «Sаmsung GT-S5610», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11 від 10.08.2015 року становить 590 гривень, з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11 від 10.08.2015 року становить 10 гривень, флеш-накопичувачем «Micro SD MU-22 1 GB Nokia», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11 від 10.08.2015 року становить 80 гривень, та стільниковий телефон TM «Nokia СЗ», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11 від 10.08.2015 року становить 320 гривень, з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11 від 10.08.2015 року становить 10 гривень, та флеш-накопичувачем «Transcend Micro SD 2GB», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №11 від 10.08.2015 року становить 77 гривень, які належать ОСОБА_8 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник та обернув його на свою користь, тим самим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1087 гривень.
Вищезазначені встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, що отримані судом з досліджених у судовому засіданні таких процесуальних джерел доказів як показання та документи.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. При цьому, повністю підтвердив викладені в обвинувальних актах обставини скоєння кримінальних правопорушень. Просив не направляти його в місця позбавлення волі, так як він більше злочинів вчиняти не буде.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого вона раніше неодноразово бачила, оскільки той проживав недалеко від її будинку. Її квартира розташована на 1-му поверсі. В квартиру до неї обвинувачений потрапив в ночі через незачинене вікно. Їй повідомив, що хотів переспати. Вона виштовхала обвинуваченого ОСОБА_6 через двері зі своєї квартири, а згодом пішла до райвідділу міліції та написала заяву. Вирішення питання про призначення обвинуваченому міри покарання вона залишає на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_8 направила до суду заяву, в якій зазначила, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого вона не має. Вирішення питання щодо призначення обвинуваченому міри покарання -залишає на розсуд суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, поясненнями потерпілої ОСОБА_5 , однак за згодою учасників судового провадження, в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового розслідування дії обвинуваченого, вірно кваліфікували за ч. 1 ст. 162, ч.2. ст.185, ч.3 ст.185 КК України, і вказані докази у своєму взаємозв'язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 винуватий у вчиненні вищезазначених кримінально караних діянь, а саме передбачених ч.1 ст. 162 КК України за ознаками незаконного проникнення до житла; за ч.2 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно; за ч.3 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у житло.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, який за ч.1 ст.162 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за ст.185 ч.2 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, за ст.185 ч.3 КК України відноситься до тяжких злочинів, а також враховується особа винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
ОСОБА_6 не одружений, не працює, вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, раніше судимий, судимості не погашені, має рецидив злочину, перебуває під наглядом лікаря нарколога з березня 2015 року з приводу алкоголю зі шкідливими наслідками, також перебуває під наглядом лікаря психіатра з 2002 року з діагнозом: легка розумова відсталість в ступені легкої дебільності з порушеннями поведінки. За місцем проживання характеризується посередньо. Згідно актів судово-психіатричної експертизи № 241 від 03.09.2015 року та №307 від 29.10.2015 року ОСОБА_6 є осудною особою, на момент скоєння кримінальних правопорушень виявляв легку розумову відсталість з поведінковими розладами і за своїм психічним станом при вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень міг усвідомлювати свої дії і керувати ними і на даний час може усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (кр.пр. т.2 а.с.166-171, кр.пр. т.4 а.с.32-37).
До пом'якшуючих обставин обвинуваченому ОСОБА_6 суд відносить відповідно до ст.66 Кримінального кодексу України - щире каяття та визнання вини, а також наявність у обвинуваченого вищезазначеного захворювання. Відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України до обтяжуючих покарання обставин обвинуваченому необхідно віднести рецидив злочинів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 має бути призначене достатнє для його виправлення та перевиховання покарання, передбачене за ст.162 ч.1 КК України у виді обмеження волі; за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі; за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення призначеного менш суворого покарання -більш суворим покаранням, остаточно необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Оскільки, виправлення обвинуваченого можливе і без його безпосередньої ізоляції від суспільства, необхідно застосувати звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України. Разом з цим, в силу вимог ст. 76 Кримінального кодексу України на обвинуваченого слід покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; своєчасно з'являтися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Заходами забезпечення кримінального провадження, які обумовлені в п. 5 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному об'єднаному кримінальному провадженні є тимчасовий доступ до медичних карток хворого ОСОБА_6 . В зв'язку з цим, необхідно слідчим Інгулецького відділення поліції ГУ Національної Поліції в Дніпропетровській області - повернути Комунальному закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР - тимчасово вилучені згідно протоколу тимчасового вилучення від 25.08.2015 року: медичну картку амбулаторно хворого ОСОБА_6 № 122750; медичні картки стаціонарного хворого № 2814, № 4104, № 2037, №10517, №; 7897, № 2066, № 3780, № 6204, № 3453, № 9122, а також згідно протоколу тимчасового вилучення від 27.08.2015 року: медичну картку амбулаторно хворого ОСОБА_6 на 8 аркушах.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта на проведення судово-трасологічної експертизи № 53/01-97 від 29.08.2015 року, необхідно стягнути з ОСОБА_6 в доход держави в розмірі 491 грн. 04 коп..
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
На підставі викладеного, керуючись 368-371, 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання :
-за ст.162 ч.1 КК України на строк 1 рік обмеження волі;
-за ст.185 ч.2 КК України на строк 2 роки обмеження волі;
-за ст.185 ч.3 КК України на строк 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення призначеного менш суворого покарання -більш суворим призначеним покаранням, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- своєчасно з'являтися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_6 - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_6 в доход держави- витрати, пов'язані із залученням експерта на проведення судово-трасологічної експертизи № 53/01-97 від 29.08.2015 року в розмірі 491 грн. 04 коп..
Речові докази: велосипед фірми «Україна», що був переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити у останнього;
- мобільний телефон «Samsung GT-S5610» imei НОМЕР_1 сірого кольору з сім картою мобільного оператору Київстар НОМЕР_2 та флеш картою «Micro SD» ємністю 1 Гб та Нокіа С3 imei НОМЕР_3 золотистого кольору, з сім картою мобільного оператору Київстар НОМЕР_4 , та флеш картою Transcend ємністю 2 гб , що були передані на зберігання потерпілій ОСОБА_8 - залишити у останньої;
- сліди пальців рук розмірами 11х23 мм, 14х32 мм, 16х18 мм вилучені 03.08.2015 року у ході огляду квартири АДРЕСА_6 та відкопійовані на липку стрічку залишені вказівним, середнім та безіменним пальцями лівої руки ОСОБА_6 , що зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12015040740001200 - залишити при них.
Слідчим Інгулецького відділення поліції ГУ Національної Поліції в Дніпропетровській області - повернути Комунальному закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР - тимчасово вилучені згідно протоколу тимчасового вилучення від 25.08.2015 року: медичну картку амбулаторно хворого ОСОБА_6 № 122750; медичні картки стаціонарного хворого № 2814, № 4104, № 2037, №10517, №; 7897, № 2066, № 3780, № 6204, № 3453, № 9122, а також згідно протоколу тимчасового вилучення від 27.08.2015 року: медичну картку амбулаторно хворого ОСОБА_6 на 8 аркушах.
Матеріали об'єднаного кримінального провадження за кримінальними провадженнями № 12015040740001200 та № 12015040740001185 залишити при обвинувальних актах з подальшим зберіганням при обвинувальних актах у об'єднаній справі №213/3698/2015-к, пр.1-кп/213/343/15.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_1