г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3261/15-к
Номер провадження 1-кп/213/299/15
Іменем України
16 грудня 2015 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу кримінальне провадження № 12015040740000286 від 08.03.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився: м.Тирасполь (Республіка Молдова), громадянина України, одруженого, освіта: професійно-технічна, має неповнолітню доньку- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 18.07.2005 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст.27 ч.4, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
2) 06.12.2006 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 309 ч.1, 70,71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 06.03.2009 року на не відбутий строк 2 роки 5 місяців 14 днів;
3) 17.05.2011 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст.128, 71,72 КК України до 2 років 8 місяців обмеження волі;
4) 16.08.2011 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст.72 ч.5, 189 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі;
5) 25.06.2012 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст.185 ч.2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
6) 26.12.2012 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст.185 ч.2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 15.07.2013 року умовно-достроково з невідбутим строком 6 місяців 16 днів;
7) 10.09.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ст.296 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, судимості не погашені,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово засудженим та маючи судимості: за вироком від 26.12.2012 року Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 15.07.2013 року умовно-достроково на невідбутий строк 06 місяців 16 днів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належного висновку для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий тяжкий злочин.
Так, ОСОБА_4 , повторно, 07.03.2015 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, йдучи у напрямку житлового масиву «Матрьонівка», а саме біля мосту через річку Інгулець, розташованому по вул. Переяславській в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, разом з раніше невідомим ОСОБА_7 , 1994 року народження, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, безпричинно наніс ОСОБА_7 один удар невстановленим слідством предметом в область потилиці, від чого останній впав на землю. Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до лежачого на землі ОСОБА_7 та з лівої кишені куртки одягнутої на останьому- відкрито, умисно, з корисливих мотивів, заволодів мобільним телефоном «Lenovo А516 Dual Sim 3G» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №12 від 11.08.2015 року становить 1400 гривень, з двома сім-картами мобільного оператору «Київстар» вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи №12 від 11.08.2015 року становить 20 гривень та флеш-накопичувачем «Sp Місго SD» ємністю 2 Gb вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №12 від 11.08.2015 року становить 70 гривень, а також зняв з пальця правої руки перстень із металу жовтого кольору 585° вагою 3,99 гр. вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №12 від 11.08.2015 року становить 2037,57 гривень та з викраденим з місця події зник, обернувши його на свою користь, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 3527 гривень 57 коп..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України визнає повністю, викладені у обвинувальному акті обставини не оспорював. При цьому пояснив, що в обвинувальному акті все вірно зазначено. В скоєному обвинувачений щиро розкаявся.
На підставі ч.З ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідив документи, що характеризують особу обвинуваченого.
Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що умисні дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності зі ч.1 ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений за ст.186 ч.2 КК України вчинив злочин, який відноситься до тяжкого злочину, не працював, раніше неодноразово судимий, судимості не погашені, має рецидив злочину. ОСОБА_4 вчинив зазначений злочин до винесення вироку від 10.09.2015 року. За місцем проживання характеризується посередньо, вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, має неповнолітню доньку- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під наглядом лікаря психіатра не перебував та не перебуває, знаходився під наглядом лікаря нарколога з березня 2004 року з приводу психічно поведінкових розладів внаслідок вживання летючих розчинників, синдром залежності. В липні 2006 року знятий з обліку внаслідок одужання. Потерпілий направив до суду заяву, в якій просив призначити обвинуваченому міру покарання на розсуд суду, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов не заявлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, визнання вини у повному обсязі, наявність неповнолітньої доньки.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому згідно ст.67 КК України є рецидив злочину.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати, у вигляді позбавлення волі в межах мінімального терміну, передбаченого в санкції ст.186 ч.2 КК України.
Одночасно, суд приходить до висновку, що підстав для застосування обвинуваченому ст.ст.69,75 КК України не має.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 10.09.2015 року вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ст.296 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі. Оскільки, ОСОБА_4 вчинив злочин по даному вироку до постановлення вироку від 10.09.2015 року, необхідно призначити йому покарання на підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком у вигляді позбавлення волі та призначеним покаранням за вироком від 10.09.2015 року у вигляді позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу необхідно обрати ОСОБА_4 в залі суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк покарання по даному вироку рахувати з 16.12.2015 року.
При цьому необхідно зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання по даному вироку- відбуте по вироку від 10.09.2015 року покарання з 22 травня 2015 року по 15 грудня 2015 року включно.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за ст.186 ч.2 КК України на строк 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком у вигляді позбавлення волі та призначеного покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року, яким засуджено за ст.296 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Обрати ОСОБА_4 в залі суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання час тримання під вартою з 16 грудня 2015 року.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання по даному вироку -відбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року з 22 травня 2015 року по 15 грудня 2015 року включно.
.
Речові докази - мобільний телефон «Lenovo А516 Dual Sim 3G» з двома сім- картами «Киівстар» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 та флеш-накопичувач «Sp Місго SD» ємністю 2 Gb, які передані потерпілому ОСОБА_7 - залишити у останього.
Матеріали кримінального провадження №12015040740000286 від 08.08.2015 року залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/3261/2015-к, пр.1-кп/213/299/15.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили.
Відповідно до статті 395 КПК України апеляційна скарга на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, подається через суд, який ухвалив судове рішення, до Апеляційного суду Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1