г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4047/15-к
Номер провадження 1-кп/213/384/15
Іменем України
21 грудня 2015 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу кримінальне провадження № 12015040740001610 від 13.10.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта: базова вища, працює: ТОВ Спецтрансбуд» - водієм, розлучений, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,-
ОСОБА_6 , 25 вересня 2015 року приблизно о 12:00 годині та ОСОБА_4 перебуваючи у маршрутному таксі на зупинці громадського транспорту «пр. Південний» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу де між ними на ґрунті неприязних відносин виникла словесна сварка під час якої ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вийшли з маршрутного таксі. При вході до маршрутного таксі у ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно ОСОБА_7 схопив лівою рукою за праве передпліччя, а правою рукою за сумку ОСОБА_4 , яка була у лівій руці та умисно штовхнув останню, від чого ОСОБА_4 вдарилась правим плечем об корпус маршрутного таксі, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синців правого плеча і передпліччя, що згідно висновку судово-медичної експертизи за № 2258 (2114-15) від 23.10.2015 року за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р.).
Вищезазначені встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, що отримані судом з досліджених у судовому засіданні таких процесуальних джерел доказів як показання та документи.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 Кримінального кодексу України визнає повністю, щиро розкаявся у скоєному. Повністю підверджує викладені в обвинувальному акті обставини і їх не оспорює. Також пояснив, що він влаштувався на роботу в листопаді 2015 року.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні відмовилася від дачі пояснень. При цьому зазначила, що претензій морального та матеріального характеру вона до обвинуваченого не має. Міру покарання просила призначити обвинуваченому на розсуд суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового розслідування дії обвинуваченого, вірно кваліфікували за ст.125 ч.1 КК України.
Вказані докази у своєму взаємозв'язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 винуватий у вчиненні вищезазначеного кримінально караного діяння, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України за ознаками заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який вину визнав повністю, щиро кається, за місцем проживання характеризується посередньо, працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходився на обліку у лікаря нарколога з вересня 2002 року з приводу психічно поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, знятий з під нагляду в квітні 2007 року внаслідок одужання, розлучений, раніше не судимий. Потерпіла цивільний позов не заявляла, міру покарання просила призначити обвинуваченому на розсуд суду.
Суд ураховує також наявність у обвинуваченого відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України пом'якшуючих покарання обставин: визнання вини та щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому має бути призначене достатнє для його виправлення та перевиховання покарання у вигляді штрафу в доход держави у межах санкції ч.1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в доход держави в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирати.
Матеріали кримінального провадження № 12015040740001610 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/4047/15-к, пр.1-кп/213/384/15.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_1