Справа: № 826/22223/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
19 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
за участю секретаря Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії , -
ОСОБА_2 (далі -позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації щодо невиконання розпорядження № 501 від 11 серпня 2015 року про визначення місця проживання дитини;
- зобов'язати Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію виконати розпорядження № 501 від 11 серпня 2015 року про визначення місця проживання дитини;
- зобов'язати Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію в рамках виконання розпорядження № 501 від 11 серпня 2015 року вчинити наступні дії: 1) звернутись до суду щодо виконання розпорядження та примусового повернення малолітньої ОСОБА_3 до визначеного місця проживання; 2) звернутись до правоохоронних органів щодо порушення законних прав та інтересів громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та вжиття заходів розшуку малолітньої ОСОБА_3 і повернення її до визначеного розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 501 від 11 серпня 2015 року місця проживання; 3) звернутись до органів прокуратури щодо вжиття заходів прокурорського реагування щодо забезпечення виконання розпорядження № 501 від 11 серпня 2015 року про визначення місця проживання дитини та припинення порушення охоронюваних законом прав та інтересів громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з рішення Комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 23 березня 2015 року, відповідно до протоколу № 7 від 23 березня 2015 року Комісія рекомендувала визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, 2011 року народження, з батьком ОСОБА_2.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року у справі № 826/9904/15 позов ОСОБА_2 до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації щодо невидачі розпорядження про визначення місця проживання дитини. Зобов'язано Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію видати ОСОБА_2 копію розпорядження про визначення місця проживання дитини.
11 серпня 2015 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження № 501 яким визнано місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком, громадянином ОСОБА_2.
21 серпня 2015 року та 02 вересня 2015 року позивач звертався до голови Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації із заявами, в яких просив забезпечити виконання розпорядження № 501 від 11 серпня 2015 року в установленому законодавством порядку.
Листом від 18 вересня 2015 року відповідач повідомив, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року у справі №826/9904/15 Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження № 501 від 11 серпня 2015 року, водночас, порядок реалізації розпоряджень місцевих державних адміністрацій про визначення місця проживання дітей законодавством не передбачено.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання розпорядження про визначення місця проживання дитини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Матеріали справи свідчать, що на виконання рішення суду в адміністративній справі № 826/9904/15, Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження № 501 від 11 серпня 2015 року, яким визнано місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком, громадянином ОСОБА_2
При цьому, колегія суддів не вбачає протиправної бездіяльності Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації з огляду на те, що порядок реалізації розпоряджень місцевих державних адміністрацій про визначення місця проживання дитини законодавством не встановлено.
Поряд з цим, колегія суддів вважає, що в даному випадку, має місце порушення права позивача, саме зі сторони колишньої дружини, натомість, відповідач позбавлений права вчиняти примусові заходи впливу на інших учасників спірних правовідносин.
Посилання апелянта на п. 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2006 року № 866) (далі - Порядок), яким передбачено право органу опіки та піклування приймати рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Так, пунктом 8 Порядку передбачено, що якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.
Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків служба у справах дітей подає голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради відповідне клопотання. Після надходження клопотання голова чи інша уповноважена особа районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.
На підставі рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради служба у справах дітей разом з уповноваженим підрозділом органів внутрішніх справ, представниками закладу охорони здоров'я вживають заходів до відібрання дитини у батьків та тимчасово влаштовують її відповідно до пункту 31 цього Порядку.
Якщо надійшла інформація про загрозу життю або здоров'ю дитини, яка проживає на території сільської, селищної ради, виконавчий орган сільської, селищної ради протягом одного дня приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків, забезпечує її тимчасове влаштування та у день відібрання дитини письмово повідомляє про це службу у справах дітей.
Про відібрання дитини у батьків орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує прокуратуру за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення батьківських прав.
Служба у справах дітей за участю інших структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради здійснює підготовку документів для звернення органу опіки та піклування до суду про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
У разі прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав служба у справах дітей протягом тижня інформує центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за місцем проживання сім'ї для надання соціальних послуг сім'ї. Результати проведеної центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді роботи враховуються службою у справах дітей під час підготовки висновку про доцільність поновлення або позбавлення батьків батьківських прав.
Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.
Отже, вказаним Порядком передбачено право органу опіки та піклування для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, лише в тому разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю дитини. А тому, вказані положення Порядку не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Разом з тим, відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Святошинського районного суду міста Києва у цивільній справі № 759/3525/15 (№ 759/6044/15-ц) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Суворовської районної у місті Херсоні ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 періодично разом з мамою за її місцем проживання або перебування зареєстрованим у встановленому законом порядку та з батьком за його місцем проживання або перебування зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Вищевказане рішення суду законної сили не набрало, однак, як вірно враховано Окружним адміністративним судом, фактично існує спір між батьком та матір'ю щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4, який на даний час вирішується у судовому порядку.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 22.01.2016 року.
.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.