14 січня 2016 р.Справа № 2016/2а-2021/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Вараксіної Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.09.2012р. по справі № 2016/2а-2021/12
за позовом ОСОБА_1
до Старшого оперуповноваженого з ОВС УБК в ОДПС ДПА у Харківській області Мацака Ігоря Олексійовича
про визнання неправомірними дій та скасування рішення,
28.01.2008 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого оперуповноваженого з ОВС управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Харківській області Мацака І. О., в якому, з урахуванням уточнень, просив суд: визнати дії відповідача щодо встановлення факту зайняття підприємницькою діяльністю державного службовця, в порушення вимог ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", відкриття адміністративного провадження та складання протоколу про адміністративне правопорушення від 23.01.2008 року протиправними; скасувати рішення - протокол про адміністративне правопорушення від 23.01.2008р.
В обгрунтування позову вказував на протиправність дій суб'єкта владних повноважень, що полягає у не роз'ясненні позивачу його прав, ненаданні можливості ознайомитись з матеріалами та надати пояснення під час службової перевірки, проведеної відповідачем з перевищенням повноважень.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.09.2012 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.09.2012 року у зв'язку з тим, що справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.11.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 р. скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача, представника відповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 23 січня 2008 року старшим оперуповноваженим з ОВС Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Харківській області підполковником податкової міліції Мацаком І.О., за результатами перевірки, проведеної УБК в ОДПС ДПА у Харківській області, на підставі ч.2 ст. 12 Закону України "Про боротьбу корупцією" та згідно зі ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено протокол відносно начальника юридичного відділу Ізюмської ОДПІ ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією". (т.2 а.с.4-7).
Як убачається із вищезазначеного протоколу, копія якого долучена до матеріалів справи, зі змістом протоколу був ознайомлений позивач, про що свідчить його підпис ( т.2 а.с.7).
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо встановлення факту зайняття підприємницькою діяльністю державного службовця, в порушення вимог ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", відкриття адміністративного провадження та складання протоколу про адміністративне правопорушення від 23.01.2008 року, звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що старшим оперуповноваженим з ОВС Управління по боротьбі з корупцією в органах держаної податкової служби ДПА у Харківській області Мацаком І.О, при виконанні покладених на нього службових обов'язків, в межах своїх повноважень складено протокол про адміністративне правопорушення, який був переданий до суду для подальшого прийняття рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, оскаржувані рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
З наведених норм права випливає, що особа на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються дії старшого оперуповноваженого з ОВС управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Харківській області Мацака І. О. під час складання протоколу про порушення вимог ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", зокрема, не роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, не вручено копію протоколу. При цьому, позивачем не оспорюються повноваження відповідача зі складання протоколу.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, з оскаржуваним протоколом та матеріалами позивач був ознайомлений 23.01.2008 р., що підтверджується його підписом, а також письмовими поясненнями позивача, в яких останній, не погодившись з викладеними у протоколі фактами, зазначив, що підприємницьку діяльність припинив 31.12.2004 р. ( т.2 а.с.7).
За приписами статті 251 КУпАП (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення має доказовий характер і не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов'язки для учасників спірних правовідносин, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 КАС України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, згідно з КУпАП.
Судовим розглядом встановлено, що за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи у відношенні ОСОБА_1, постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2008 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за п."Г" ч.1 ст.5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 05.10.1995 р. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (т. 1 а.с.72).
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова 26 червня 2008 року протест заступника прокурора Харківської області на постанову суду від 25.04.2008 р. задоволено. Мотивувальну частину постанови від 25.04.2008 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння корупційного діяння, передбаченого п. "б" ч.1 ст.5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" - змінено в частині формулювання висновків суду щодо перебігу строків накладення адміністративного стягнення, оцінки правовідносин ОСОБА_1 та підприємства як господарські, а не трудові, та визначення поняття підприємницької діяльності правопорушника, які викладені в цій постанові. В іншій частині постанову суду від 25.04.2008 р. ОСОБА_1 залишено без змін, а протест прокурора - без задоволення. (т. 1 а.с. 74).
Постановою голови апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2008 року постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2008 року та постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 червня 2008 року відносно ОСОБА_1 скасовано, з закриттям адміністративного провадження. (т. 1 а.с.101).
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Колегія суддів зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення має доказовий характер і не породжує правових наслідків для позивача, оскільки не встановлює права і обов'язки для учасників спірних правовідносин, і, відповідно, такий протокол не порушує його прав.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1
Доводи апелянта, що відповідачем не були роз'яснені права, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в протоколі міститься підпис позивача щодо роз'яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.09.2012р. по справі № 2016/2а-2021/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.09.2012р. по справі № 2016/2а-2021/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2016 р.