Справа № 819/3549/15
18 січня 2016 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що у договорі купівлі-продажу зазначена АДРЕСА_2, а згідно рішення виконкому Борщівської міської ради №312 від 18 грудня 1991 року мені продано квартиру АДРЕСА_1
12 січня 2016 року через канцелярію суду ОСОБА_1 було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
А саме, позивач просить: скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 26107841 від 13 листопада 2015 року та зобов'язати Реєстраційну службу Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на квартиру по АДРЕСА_1.
Позивач вважає вищевказане рішення протиправне, тому оскаржила його в адміністративному суді.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутності у зв'язку з хворобою, та просила справу розглядати в порядку письмового провадження, заявлені і уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Представник відповідача також надіслав заперечення проти позову і просив далучити його до матеріалів справи.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала технологом на Борщівському спиртовому заводі Тернопільської області і у 1985 році отримала від вказаного заводу квартиру АДРЕСА_2, де і проживає по теперішній час, зареєстрована у даній квартирі з 15 лютого 1985 року. 20 листопада 1989 року виконавчий комітет Борщівської міської ради народних депутатів прийняв рішення № 339 про виготовлення технічної документації на право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2, саме на той будинок, в якому проживала позивач.
28 грудня 1991 року між позивачем та виконкомом Борщівської міської ради народних депутатів Тернопільської області в особі ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, в якій проживала ОСОБА_1 зі своєю сім'ю за адресою: АДРЕСА_2. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений старшим державним нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори Прокопович Л.П. та зареєстрований у реєстрі за №3612.
Проте, згідно рішення виконкому Борщівської міської ради народних депутатів № 312 від 18 грудня 1991 року позивачу було дано дозвіл на купівлю квартири по АДРЕСА_2 Таким чином, на день посвідчення договору купівлі-продажу вказана квартира по АДРЕСА_2 була перейменована на АДРЕСА_2.
Однак, державним нотаріусом Прокопович Л.П. на дану обставину не було звернуто уваги та помилково посвідчено договір купівлі-пролажу не квартири АДРЕСА_2, а квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до листа Борщівської міської ради № 139/2-18 від 15.06.2015 року вбачається, що відбулося перейменування АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2 ще в 1990 роках, проте згідно архівної довідки архівного відділу Борщівської РДА від 12 червня 2015 року в протоколах засідань виконкому та сесій Борщівської міської ради народних депутатів запис у про перейменування АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2 та заміну номерів будинку з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2 у багатоквартирному будинку за 1989-1991 роки немає.
Позивач зазначає, що раніше на вказану невідповідність не звертала уваги, а коли побачила дану помилку, то звернулась до реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію належної їй квартири за адресою АДРЕСА_2.
Після огляду наданих ОСОБА_1 документів, державним реєстратором ОСОБА_5 13 листопада 2015 року прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 у з зв'язку з тим, що у договорі купівлі-продажу зазначена АДРЕСА_2, а згідно рішення виконкому Борщівської міської ради № 312 від 18 грудня 1991 року їй продано квартиру АДРЕСА_2.
При прийняті постанови суд застосовує до спірних правовідносин наступні правові норми.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07. 2004 р. № 1952-IV (з змінами і доповненнями) (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав приймає державний реєстратор, який також встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (пункти 1, 2 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до державного реєстратора прав на нерухоме майно, згідно Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, були подані усі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2.
Постановою від 17.10.2013 р. N 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 868), яким визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Тому, аналізуючи вищенаведені положення чинного законодавства та спів ставляючи їх із встановленими у справі обставинами, суд приходить до висновку про відсутність законодавчо визначених та фактичних підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_2.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 26107841 від 13 листопада 2015 року Реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області підлягає до скасування.
З метою реалізації позивачем права власності на майно, що їй належить, суд вважає за необхідне зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити. Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області № 26107841 від 13 листопада 2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2.
Зобов'язати Реєстраційну службу Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_2 за суб'єктом: ОСОБА_1.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Подлісна І.М.