Справа № 369/9081/15-к
Провадження № 1-кп/369/31/16
Іменем України
22.01.2016 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого вищу освіту, уродженця смт. Першотравянськ, Баранівського району, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.02.2015 року за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,-
встановив:
20 жовтня 2015 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з прокуратури Києво-Святошинського району Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , з приводу призначення судового розгляду заперечував, просив обвинувальний акт повернути прокурору, оскільки він складений з порушенням вимог КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вивчивши наявні матеріали,вислухавши учасників судового розгляду, суд дійшов до висновку, що під час підготовчого судового засідання встановлені підстави для прийняття рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, а саме - про необхідність повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п.52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п.58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п.34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини» № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Згідно вимог п.5 ч. 2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В той же час правова кваліфікація дій ОСОБА_5 , зазначена в обвинувальному акті, не відповідає пред'явленому обвинуваченню.
Відповідно до правової кваліфікації дії ОСОБА_5 кваліфіковані, як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно та якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.
В той же час, обвинувачення ОСОБА_5 пред'явлене:
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні психотропних речовин без мети збуту, вчиненому повторно, або якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах;
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно, або якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах;
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту, вчиненому повторно.
Таким чином в правовій кваліфікації не зазначено про незаконне придбання, перевезення та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Крім того, відповідно до пред'явленого обвинувачення по другому епізоду злочинних дій ОСОБА_5 зазначено, що він вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно та якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, в той же час зі змісту обвинувального акту зрозуміло, що предметом злочинних дій ОСОБА_5 були наркотичні засоби у великих розмірах.
Про те, що предметом злочинних дій ОСОБА_5 були наркотичні засоби у великих розмірах не зазначено і в правовій кваліфікації.
Також, відповідно до обвинувачення по даному епізоду злочинних дій ОСОБА_5 , він обвинувачується у незаконному перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, в той же час обвинувальний акт будь-який фактичних даних з приводу цього не містить.
Крім того, відповідно до викладу фактичних обставин по першому епізоду злочинних дій ОСОБА_5 зазначено, що він придбав 12 пакетиків із полімерного матеріалу з вмістом порошкоподібної речовини жовтуватого кольору; під час обшуку в будинку ОСОБА_5 працівниками міліції було виявлено та вилучено 21 пакетик із полімерного матеріалу із речовиною невідомого походження жовтуватого кольору; на експертизу було надано 12 пакетиків із полімерного матеріалу із речовиною жовтуватого кольору.
В той же час, відповідно до формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_5 придбав 12 пакетиків із полімерного матеріалу з вмістом порошкоподібної кристалізованої речовини жовтуватого кольору - амфетаміном, під час обшуку в будинку ОСОБА_5 працівниками міліції вилучено 21 пакетик із полімерного матеріалу із речовиною невідомого походження жовтуватого кольору, на експертизу було надано 21 пакетик із полімерного матеріалу із речовиною жовтуватого кольору.
Таким чином формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин справи є суперечливими та не узгоджуються між собою.
Відсутність в обвинувальному акті належно сформульованого обвинувачення та належно зазначеної правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист.
На підставі викладеного суд не має законних підстав для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 291, 314, 395 КПК України, суд -
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України повернути прокурору Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом семи днів з дня її оголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1