61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
15.12.2015 Справа № 905/1523/15
Господарський суд Донецької області у складі: судді Овсяннікової О.В.,
при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Комсомольське, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж», м.Донецьк
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної фінансової інспекції України в місті Києві, м. Київ
про стягнення 142 304,15 гривень,-
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 528/22 від 31.12.2014)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж» стягнути 142 304,15 гривень матеріальної шкоди (збитків).
Заявою від 26.11.2015 позивач уточнив предмет позову і просить стягнути з відповідача 142 304,15 збитків.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за висновками ревізії Державної фінансової інспекції у м. Києві було виявлено суттєве завищення відповідачем вартості виконаних ремонтних робіт, внаслідок чого спричинені збитки у сумі 142 304,15 гривень, що підтверджується актом ревізії.
Відповідач відзиву по справі не надав, його представник у жодне судове засідання не з'явився. Про час і місце проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому суд розглядає справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши уповноваженого представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази, господарський суд -
12 грудня 2012 року між сторонами був укладений договір №16/575 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання, згідно з п.1.1. якого Виконавець (відповідач) зобов'язався у 2013 році виконати на свій ризик роботи, що зазначені у Додатку № 1, а Замовник (позивач) - прийняти і оплатити роботи.
Ціна договору, згідно з додатком №1, узгоджена у сумі 3 799 999,78 гривень, а строк дії договору - з моменту підписання та до 31.12.2012 року.
За правовою природою укладений договір є договором підряду і підпадає під правове регулювання глави 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до п.5.4. договору здавання-прийняття виконаних робіт за договором оформляється шляхом підписання сторонами двостороннього Акту прийому-передачі виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту одержання замовником повідомлення виконавця про готовність результатів робіт та приймання.
Роботи вважаються переданими Замовнику з дати підписання сторонами відповідного Акту прийому-передачі робіт без зауважень. (п. 5.10. договору)
Згідно з п.3 додатку №1 до договору розрахунки з Виконавцем за даним договором здійснюються Замовником в наступному порядку: 90% від вартості виконаних робіт (згідно актів прийому-передачі виконаних робіт) протягом 30 днів після підписання акту; остаточний платіж в розмірі 10% від вартості виконаних робіт здійснюється Замовником протягом 30 днів після закінчення підконтрольної експлуатації, у відповідності до п.7.9.20 ГКД 34.20.661-2003.
Сторони виконали взяті зобов'язання.
Роботи були виконані належним чином на суму 3 642 139,02 гривень і оплачені замовником повністю.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання сторін припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У період з 15.01.2015 по 06.04.2015 на підприємстві позивача ОСОБА_2 фінансовою інспекцією у м. Києві проводилась планова виїзна ревізія фінансово-господарської діяльності, під час якої було виявлено суттєве завищення відповідачем вартості ремонтних робіт, що призвело до нанесення позивачу матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 142 304,15 гривень.
Зазначена обставина і з'явилась підставою для звернення позивача з позовом про стягнення збитків.
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду на наступне.
Склад правопорушення щодо заподіяння збитків складають наступні фактори:
- порушення зобов'язань;
- наявність збитків;
- вина заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між збитками та виною заподіювача збитків.
Для притягнення особи до майнової відповідальності за спричинення збитків мають бути наявними усі складові правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи відсутня одна зі складових, а саме: порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взяті зобов'язання за договором відповідачем були виконані, акти виконаних робіт підписані без зауважень, роботи прийняті і оплачені відповідно до умов договору.
За приписами ст. 224 ГК України учасник господарських відносин повинен відшкодувати завдані збитки у разі, якщо він порушив господарське зобов'язання.
Позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджений факт порушення відповідачем взятих зобов'язань, а тому правових підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення збитків не має.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Беручи до уваги викладене, на підставі ст.ст. 526, 510, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж» про стягнення 142 304,15 гривень збитків - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 15.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 21.12.2015.
Суддя О.В. Овсяннікова