ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
21.01.2016
Справа № 910/725/16
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "СХІДГАЗБУД"
про стягнення 2 563 710 грн 83 коп.,
15.01.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-промислова фірма "Корн Лтд" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 45 914 грн 96 коп.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 3 та 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також в одній позовній заяві заявлено кілька вимог до кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство на підставі якого подається позов.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації” (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Судом встановлено, що надані ксерокопії документів не засвідчені, оскільки не містять відмітки про засвідчення копій, передбаченої пунктом 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Не є доказом засвідчення копій документів належним чином, напис на пакеті документів "прошито та пронумеровано", оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані копії відповідають оригіналу свідчить напис, передбачений пунктом 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).
Суд також звертає увагу позивача на те, що засвідчуватись повинна кожна сторінка документу, та що один лише відтиск печатки товариства на ксерокопії не є належним доказом засвідчення копії документа, у відповідності до в вищенаведених норм.
Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, в якому вказано, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за трьома договорами безпроцентної фінансової позики. Більш того, право вимоги за такими договорами позивачем було набуте за трьома окремими договорами про відступлення права вимоги.
Як вбачається з обставин позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором субпідряду № 1-28/03/2014, договором поставки № 1-28/03/2014 від 28.03.2014, договором поставки № 1-28/05/2014 від 27.05.2014, договором поставки № 12/11-14 від 12.11.2014 та видатковою накладною № 6 від 19.12.2014.
Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості не пов'язані підставою їх виникнення.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного окремо договору, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг, судом має бути надана правова оцінка договору з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання, і в свою чергу при вирішенні вимог що виникли з договорів суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по дев'яти договорах, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань підставою вважати їх такими що виникли з договорів тощо.
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
В даному випадку підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, які виникли з п'яти різних договорів і хоча правове обґрунтування вимог є однаковим (неналежне виконання), але вони не пов'язані між собою підставами виникнення і не є похідними один від одного.
Суд відзначає, що по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з невиконанням відповідачем свого зобов'язання за кожним договором, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись про стягнення з відповідача заборгованості за вказаними договорами, з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п.п. 3, 5 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя Н.Б. Плотницька