ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
19.01.2016
Справа № 910/602/16
Суддя Бондарчук В.В., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м.Києва
до Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Деснянського району м. Києва"
про стягнення 5 367, 36 грн.
До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва з позовною заявою № 10 юр до Адвокатського об'єднання «Юридична консультація Деснянського району м. Києва» про стягнення 5 367, 36 грн.
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.
У поданій позовній заяві позивачем вказано ідентифікаційний код Адвокатського об'єднання «Юридична консультація Деснянського району м. Києва» - 21598846.
Судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте за вказаним позивачем ідентифікаційним кодом відповідача (21598846) зареєстровано Юридичну консультацію Деснянського району м. Києва (0222, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 26).
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем у позовній заяві невірно зазначено назву підприємства відповідача, при цьому, не надано суду доказів на підтвердження наявності Адвокатського об'єднання «Юридична консультація Деснянського району м. Києва» як юридичної особи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України.
У п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збору встановлюються у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 378, 00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700, 00 грн.). За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1 378, 00 грн.).
Згідно із пунктом 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).
З огляду на викладені положення, сплата судового збору за подачу позову до суду здійснюється окремо по кожній позовній заяві.
Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва з хвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 р. у справі № 910/7733/15-г вбачається, що судом було повернуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 36657100) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., що сплачені згідно платіжного доручення № 1779 від 10.03.2015 року.
Водночас, позивачем на підтвердження оплати судового збору подано платіжне доручення № 1779 від 10.03.2015, яке вже подавалося до суду раніше в якості підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви, за якою в подальшому судом було повернуто Комунальному підприємству "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва судовий збір.
Отже, надане платіжне доручення № 1779 від 10.03.2015 у якості доказу про перерахування в дохід Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 1 827, 00 коп. судового збору не може вважатися належним доказом оплати судового збору за подання до Господарського суду міста Києва даної позовної заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Приймаючи, до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду слід звернути увагу також на те, що відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Копії доказів, доданих до позовної заяви не відповідають вищевказаним вимогам.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Бондарчук В.В.