"11" січня 2016 р. Справа № 5008/291/2012
Суддя Журавчак Л.С., розглянувши матеріали заяви товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування” про поновлення пропущеного строку для пред”явлення наказу від 15.06.12 до виконання та видачу його дублікату в справі №5008/291/2012
за позовом товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування”, с. Софіївська Борщагівка Київської області
до відповідача приватного підприємства “Транс ОСОБА_1”, м. Тячів
про стягнення 13306,03 грн.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.05.12 у справі №5008/291/2012 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з приватного підприємства “Транс ОСОБА_1” на користь товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування” суму 13306,03грн. шкоди в порядку регресу та 1609,50 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
На виконання вказаного рішення 15 червня 2012 року було видано відповідний наказ.
Стягувач - товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування” звернувся до суду з заявою від 14.12.2015 про поновлення строку пред”явлення вказаного наказу до виконання та видачу його дублікату в справі №5008/291/2012. Заяви мотивовані тим, що з листа-довідки відділу ДВС Тячівського РУЮ від 19 листопада 2015 року товариству стало відомо, що 19 грудня 2013 року державним виконавцем згаданого відділу винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка, однак, як і сам виконавчий документ, йому не надходила. Факт неотримання згаданої постанови та виконавчого документу позбавило можливості товариство, як стягувача, повторно пред”явити до виконання наказ господарського суду по справі №5008/291/2012.
До дня призначеного судового засідання уповноваженим представником заявника подано клопотання про розгляд заяв за відсутності його уповноваженого представника.
Боржник витребуваних судом пояснень не подав, в судове засідання не з”явився.
Вивчивши та оцінивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяв з таких підстав.
Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.
Стягувач, звернувшись з заявою про поновлення строку пред”явлення наказу до виконання та видачу його дублікату, зазначив, що не знав про втрату наказу до отримання на його запит листа-довідки від 19.11.15 №03-14/12441. Мотивуючи подані заяви стягувачем подано як доказ втрати наказу довідку-лист від 19.11.15 №03-14/12441, видану державним виконавцем, однак, про втрату наказу не безпосередньо ним, а органом зв"язку.
Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.
Однак, поважних причин для відновлення пропущеного процесуального строку заявником не наведено. Судом також взято до уваги, що жодних доказів неможливості отримати інформацію щодо виконавчого провадження протягом значного часу(як зазначено в листі-довідці від 19.11.15 №03-14/12441 постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена державним виконавцем ще у 19.12.13) не подано. Зокрема, відповідно до вимог пункту 3.3. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Мінюсту України № 43/5 від 20.05.2003 року, відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. Пункт 5.2. Положення зазначає, що право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Згідно з п. 3.3 даного положення відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після їх проведення або надходження повідомлення про їх проведення.
Відсутність доказів належного надсилання відділом державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції постанови від 19.12.13 про повернення виконавчого документа та оригіналу наказу господарського суду не свідчить про поважність причини пропуску строку встановленого законодавством для пред'явлення наказу суду до виконання. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.
Інших доказів поважності причин пропуску процесуального строку пред'явлення наказу до виконання позивачем суду не подано та в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви стягувача про відновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу №5008/291/2012 від 15.06.12 до виконання.
Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Зазначені особи мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Якщо цей строк стягувачем пропущено, він повинен на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України звернутися до господарського суду з заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, а після того як суд винесе ухвалу про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, стягувач може подати заяву про видачу дубліката наказу. У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено (вказана правова позиція висловлена в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.09.2002 р.).
Враховуючи те, що строк, встановлений для пред'явлення наказу до виконання закінчився 10.06.2013 р. та його не поновлено, беручи до уваги положення ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, а також факт неподання заявником передбачених нею документів, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування” і щодо видачі дублікату наказу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України
1. В задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування” про поновлення строку пред”явлення наказу до виконання та видачу його дублікату в справі №5008/291/2012 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Журавчак Л.С.