ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.01.2016Справа №910/28778/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
до Комунального підприємства "Київпастранс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
ОСОБА_1
про стягнення 44 113,78 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Грабовський О.О. (довіреність № 15/11 від 12.01.2015)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Київпастранс" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 44113,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" на підставі договору добровільного страхування наземного транспортну №06/0672021/1002/14 від 04.11.2014, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993, ст. 1172 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/28778/15, розгляд справи призначено на 08.12.2015.
08.12.2015 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2015 відкладено розгляд справи № 910/28778/15 на 22.12.2015.
В судове засідання 22.12.2015 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди винними є два водії, а тому відповідач не зобов'язаний відшкодовувати позивачу страхове відшкодування у розмірі 44113,78 грн. Також, відповідач зазначив, що вартість ремонту транспортного засобу "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 є завищеним, недостовірний та необ'єктивний, оскільки, в матеріалах справи відсутній акт (протокол) огляду транспортного засобу "Mitsubishi" державний номер на предмет пошкоджень, отриманих в наслідок ДТП 05.03.2015 та копія поштового повідомлення, направлена на адресу відповідача, з зазначенням дати та часу проведення такого огляду, що свідчить про визначення розміру відновлювального ремонту в односторонньому порядку, а саме ТОВ "Ніко Центр Київ", яке являється власником вказаного автомобіля.
Також, представник відповідача надав суду письмові пояснення по справі, документи по справі, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, клопотання про витребування у Шевченківського районного суду міста Києва копії постанови від 15.04.2015 у справі № 761/7024/15-ц про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та клопотання про продовження строку вирішення спору у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/28778/15 на 15 днів до 26.01.2016, залучено до участі у справі № 910/28778/15 ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 14.01.2016.
Також, 22.12.2015 суд звернувся до судді Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М. із судовим запитом про надання інформації щодо результатів розгляду справи № 761/7024/15-А провадження № 3/761/1439/2015.
14.01.2016 через канцелярію суду судді Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М. надійшла відповідь на запит суду та постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2015 у справі №761/7024/15-п.
В судове засідання 14.01.2016 з'явився представник позивача, надав суду докази направлення вимоги, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 14.01.2016 не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 14.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
04.11.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Центр Київ" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспортну №06/0672021/1002/14, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до довідки № 59072102 про дорожньо-транспортну пригоду, 05.03.2015 у м. Києві по вул. Глибочицькій відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та трамвая, бортовий номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1
Згідно із вказаною довідкою, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1. Правил дорожнього руху України та водієм ОСОБА_4 п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Вина водія трамвая, бортовий номер НОМЕР_2, ОСОБА_1, у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 05.03.2015, підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2015 (справа №761/7023/15-п).
Відповідно до вищевказаної постанови Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
06.03.2015 ОСОБА_4 звернувся до страховика із заявою про факт настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до рахунку №02598\00001735 від 13.03.2015 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 44113,78 грн.
Страховим актом № 2300072251 від 07.03.2015 пошкодження транспортного засобу марки транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, що відбулась 05.03.2015, визнано позивачем страховим випадком та визначено, що розмір страхового відшкодування складає 44113,78 грн.
08.05.2015 позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 44113,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0019156 від 08.05.2015.
24.09.2015 позивач направив на адресу відповідача вимогу (вих. 88-20/ФПА від 24.09.2015) про виплату страхового відшкодування. Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи те, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивач,у відповідності до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993, ст. 1172 Цивільного кодексу України, заявлено про стягнення з відповідача, як відповідальної особи за завдану шкоду, суму страхового відшкодування у розмірі 44113,78 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.
Отже, позивач, виплативши страхове відшкодування ТОВ "Ніко Центр Київ", отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування.
Матеріалами справи підтверджено, що транспортний засіб трамвай, бортовий номер НОМЕР_2 належить Комунальному підприємству "Київпастранс" (відповідача у справі) та знаходився під керуванням водія ОСОБА_1, який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем.
Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.
В силу наведених положень законодавства, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, має нести відповідач як юридична особа, з винних неправомірних дій водія якої сталася ДТП, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним трамвая, бортовий номер НОМЕР_2, на момент ДТП застрахована не була.
Разом з цим, з надісланої Шевченківським районним судом м. Києва на адресу суду постанови від 15.04.2015 у справі №761/7024/15-п вбачається, що гр. ОСОБА_4 05.03.2015 приблизно о 16 год. 10 хв., керуючи автомобілем "Mitsubishi", реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Києві по вул. Глибочицькій при зміні напрямку руху, а саме при повороті ліворуч з трамвайної колії попутного напрямку, не переконався, що це буде безпечно, чим створив перешкоду для руху трамвая. Вказаними діями гр. ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 10.1, 11.8 Правил дорожнього руху України, що тягне відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови Шевченківського районного суду м. Києва судом вирішено гр. ОСОБА_4 піддати адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за наступними правилами: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").
Таким чином, розмір частки відшкодування шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників ДТП.
При визначенні розміру відшкодування шкоди суд виходить із безпосереднього змісту постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2015 (справа №761/7023/15-п) та від 15.04.2015 у справі №761/7024/15-п, а також приймає до уваги той факт, що судами встановлено вину обох учасників у вчинені правопорушень згідно однієї і тієї ж статті КУпАП (ст. 124 КУпАП) та обох водіїв притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Враховуючи вищевикладені норми, вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування становить 50 відсотків.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно із п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Розмір страхового відшкодування визначався позивачем на підставі рахунку ТОВ "Ніко Центр Київ" №02598\00001735 від 13.03.2015, згідно із яким, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 44113,78 грн.
Водночас, Законом України "Про страхування" та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки такий звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Тому, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування позивач набув права зворотної вимоги до відповідача у справі у сумі виплаченого страхового відшкодування.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що рахунок №02598\00001735 від 13.03.2015, страховий акт № 2300072251 від 07.03.2015, платіжне доручення № 0019156 від 08.05.2015 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.
Доводи відповідача про те, що вартість ремонту транспортного засобу "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 є завищеною не підтверджена належними доказами. Крім того, відповідач був не позбавлений провести власне автотоварознавче дослідження транспортного засобу та подати його результати в обґрунтування своєї позиції, що ним здійснено не було.
Враховуючи вищенаведене, оскільки розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування складає 44113,78 грн., та як встановлено судом вище, розмір частки відшкодування шкоди відповідачем становить 50 відсотків, то з відповідача на корить позивача підлягає стягненню 22056,89 грн. (44113,78 грн./2) страхового відшкодування.
Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано доказів, які б підтвердити відсутність у нього зобов'язання по виплаті позивачу страхового відшкодування у розмірі 22056,89 грн.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, з огляду на часткову обґрунтованість позову, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Комунального підприємства "Київпастранс" частково у розмірі 22056,89 грн.
Судовий збір за розгляд позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно із пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 № 80-VIII визначено, що з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн. 00 коп.
Отже, розмір судового збору за подання даного позову мав складати 1218,00 грн.
Згідно із платіжними дорученнями №012617 від 24.04.2015 позивачем сплачено за подання даного позову судовий збір у розмірі 1218,00 грн., а відтак зайво сплачена позивачем сума судового збору складає 609,00 грн.
Однак, суд звертає увагу позивача, що положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Враховуючи те, що відповідне клопотання позивачем не заявлено, то повернення судового збору, наразі, не здійснюється. Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з відповідним клопотанням у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок, 25, код ЄДРПОУ 23510137) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 22056,89 грн., судові витрати у розмірі 1218,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2016 р.
Суддя С.О. Турчин