61022, м. Харків, пр. Леніна, 5, телефон 096-068-16-02
19.01.2016 Справа № 905/859/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
за скаргою: Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо”, м. Київ
до: Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Краматорськ
у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехнологія”, м. Макіївка
про визнання дій ВДВС протиправними, визнання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015 незаконною та скасування її та зобов'язання ВДВС вчинити дії
Представники сторін
від скаржника: ОСОБА_1 - за довіреністю
від ВДВС: не з'явились
від боржника: не з'явились
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2015 по справі №905/859/15 було задоволено позов Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехнологія”, м. Макіївка про стягнення 2011914,22 грн. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехнологія”, м.Макіївка (86126, Донецька обл., м. Макіївка, пр. Генерала Данилова, буд. 45, ЄДРПОУ 32866219) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо” (01001, м.Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, буд. 3/1 ЄДРПОУ 26549700) заборгованість за кредитом в розмірі 1570000,00 грн.; заборгованість за процентами в розмірі 160851,51 грн.; заборгованість за комісією в розмірі 281062,71 грн.
На виконання даного рішення господарського суду Донецької області 29.09.2015 року було видано відповідний наказ.
Публічне акціонерне товариство “Банк Камбіо”, м. Київ звернулось до суду зі скаргою на дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Краматорськ, відповідно до якої просить суд визнати протиправною діяльність Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області щодо винесення Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015 року за виконавчим провадженням на підставі п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”; постановити ухвалу, якою визнати Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015р. незаконною та скасувати її; зобов'язати Гірницький відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області винести постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Донецької області від 29.09.2015р. №905/859/15.
Ухвалою суду від 08.12.2015 скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.
В судових засіданнях стягувач наполягав на задоволенні скарги.
Гірницький відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Краматорськ до суду 29.12.2015 надав заперечення на скаргу Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо”, м. Київ від 24.12.2015 вих.№3249, в яких просить суд в задоволенні скарги відмовити. В запереченні на скаргу зазначено, що державним виконавцем прийнято рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана норма закону передбачає відмову у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, яким, на думку державного виконавця, є наступні. Боржник знаходиться за адресою в м. Макіївка, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій. Виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. У зв'язку з зупиненням ДП «Укрпошта» приймання і доставки поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, направлення документів виконавчого провадження боржнику неможливо, що порушує його права. Скаргу вважає безпідставною, просить відмовити в її задоволенні. Крім того, Гірницький відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Краматорськ просить розглянути справу без участі його представника, суд задовольняє означене клопотання.
За висновками суду відповідач (боржник) був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:
За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 86126, Донецька обл., м. Макіївка, пр. Генерала Данилова, буд.45.
У відповідності до листа УДППЗ “Укрпошта” відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Макіївка, у зв'язку з чим ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладання розгляду справи були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту. Таким чином, боржник був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.
Розгляд скарги відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши вказану скаргу, господарським судом встановлено наступне:
04.11.2015 року в.о. начальника Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Краматорськ винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, згідно якої виконавець відмовляє в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті провадження з примусового виконання наказу по справі № 905/859/15, виданого 29.09.2015.
Постанова мотивована тим, що боржник знаходиться у м. Макіївка, де згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 7 листопада 2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зв'язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться.
За приписами ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
26.11.2015 року Публічне акціонерне товариство “Банк Камбіо”, м. Київ отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, що підтверджено вхідним штампом на супровідному листі до постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015 та в межах встановленого законом строку для оскарження дій державного виконавця, звернувся до господарського суду із скаргою (скарга відправлена до суду 03.12.2015).
Згідно ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 115 ГПК України виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу". У відповідності до ст. 1 зазначеного Закону завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015 року виконавча служба посилається Закон України «Про боротьбу з тероризмом» та Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Проте, положення зазначених законів не передбачають, що знаходження боржника на території проведення АТО є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Крім того, жодний законодавчий акт, яким регулюються правовідносини та особливості застосування законодавства в зоні проведення антитерористичної операції не містять заборони, щодо виконання рішень судів по відношенню до боржників, які мають реєстрацію на території, яка наразі знаходиться в зони проведення АТО. Законодавець запровадив мораторій на примусову реалізацію предметів іпотеки, розташованих на території проведення АТО (ст.9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»), проте інших заборон, пов'язаних із виконанням зобов'язань та проведенням дій направлених на виконання рішення суду не встановлено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.01.2016 № 20/278.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
За змістом статей 115 Господарського процесуального кодексу України та 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вирішуючи справу "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини в п.43 свого рішення від 20.07.2004р. дійшов наступного висновку: "Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Таким чином, виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження, тому відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження в даному випадку позбавляє стягувача можливості реалізувати своє право на судовий захист.
При цьому, неможливість надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення може утруднити виконання рішення, але не унеможливлює його виконання.
Суди також опинилися в умовах, які утруднюють надсилання кореспонденції сторонам, розташованим у населених пунктах, на територію яких не здійснюється пересилення кореспонденції, однак, керуючись зазначеними вище приписами Конституції України щодо доступу до правосуддя, суди приймають всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про час та місце розгляду та забезпечують реалізацію державних гарантій щодо права на справедливий суд.
За змістом ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Проте, таке звернення можливе тільки після порушення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» допускається повідомлення учасників виконавчого провадження засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою. До того, державний виконавець не позбавлений права вимагати авансування витрат стягувачем на проведення виконавчих дій в порядку ст. 41 Закону, з метою забезпечення кур'єрської (комерційної) доставки пошти на адресу боржників. У зв'язку з чим, суд вважає, що державний виконавець заздалегідь ухилився від намагань забезпечити виконання судового рішення.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Чинне законодавство України, у т.ч. Закон України «Про виконавче провадження» надає виконавчій службі широке коло повноваження для своєчасного та повного вчинення виконавчих дій з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Згідно з положеннями п. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Наданий стягувачем до виконання виконавчий документ суду повністю відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження».
За змістом ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» первісними заходами щодо примусового виконання рішення зі стягнення заборгованості полягає у зверненні стягнення на кошти та майно боржника. При цьому, згідно ст. 52 зазначеного Закону, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, як перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Враховуючи встановлене Законами України «Про банки та банківську діяльність», «Про виконавче провадження» право державного виконавця до доступу до банківської таємниці та право накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах України та звертати стягнення на арештовані кошти в рахунок виконання відповідних рішень, суд зазначає про реальну можливість проведення виконавчих дій, направлених на виявлення інформації щодо наявності грошових коштів боржника на рахунках в банківських установах за рахунок яких можливе виконати рішення суду по справі.
Крім того, можна припустити, що навіть фактична реєстрація підприємства на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не виключає можливості знаходження майна боржника поза межами такої території. Однак, виявити такі обставини виконавча служба має право лише в рамках відкритого виконавчого провадження.
На день прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження або ж постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження виконавча служба ще не може знати, чи зможе вона виконати рішення суду або ні. Про можливість виконання або не виконання судового рішення виконавчій службі стане відомо тільки при виконанні рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в листі Міністерства юстиції України від 16.11.2015 №30850-0-33-15/20.
Відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві. Проте, боржник не скористалися своїм правом щодо зміни місця реєстрації протягом всього часу проведення АТО. У зв'язку з чим суд не може погодитися з тим, що захист інтересів боржника, який не здійснює жодних дій щодо виконання судового рішення по справі, має пререгативне становище по відношенню до інтересів добросовісного стягувача.
Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.
За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступність до правосуддя всіх осіб, незалежно від міста їх реєстрації, застосовану у цієї справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», враховуючи також справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, суд приходить до висновку про задоволення вимог скаржника про визнання незаконною діяльність Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Краматорськ щодо винесення Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015 року, визнає недійсною Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015 року, зобов'язує Гірницький відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Краматорськ винести постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 29.09.2015р. №905/859/15, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехнологія”, м.Макіївка (86126, Донецька обл., м. Макіївка, пр. Генерала Данилова, буд. 45, ЄДРПОУ 32866219) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо” (01001, м.Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, буд. 3/1 ЄДРПОУ 26549700) заборгованість за кредитом в розмірі 1570000,00 грн.; заборгованість за процентами в розмірі 160851,51 грн.; заборгованість за комісією в розмірі 281062,71 грн.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, Конституцією України, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,Законом України «Про виконавче провадження», ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо”, м. Київ до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м.Краматорськ задовольнити.
Визнати дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області щодо винесення Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015 року за виконавчим провадженням на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” незаконними.
Визнати Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2015 недійсною.
Зобов'язати Гірницький відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області винести постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Донецької області від 29.09.2015 №905/859/15. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехнологія”, м.Макіївка (86126, Донецька обл., м. Макіївка, пр. Генерала Данилова, буд. 45, ЄДРПОУ 32866219) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо” (01001, м.Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, буд. 3/1 ЄДРПОУ 26549700) заборгованість за кредитом в розмірі 1570000,00 грн.; заборгованість за процентами в розмірі 160851,51 грн.; заборгованість за комісією в розмірі 281062,71 грн.
Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду.
Суддя Г.Є. Курило