Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
19 січня 2016 року Справа № П/811/3445/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Кіровоградської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0084801705 від 18.11.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесене не підставі документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді анулювання (списання) заборгованості за період, якою встановлено порушення вимог пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.164.2.17 п.162.2 ст.164 Податкового кодексу України. Зокрема, на думку податкового органу сума боргу платника податку є анульованою за самостійним рішенням кредитора (Банку) до закінчення строку позовної давності та є об'єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб, а тому донараховано грошову зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 35 379,21 грн.. Однак, на думку позивача, зазначений висновок перевіряючих є хибним, оскільки не враховано факт того, що вказана заборгованість була відшкодована кредитором за рахунок резерву банку. Крім того, жодних повідомлень про анулювання (прощення) боргу та про виникнення обов'язку самостійно сплатити податок з таких доходів і відобразити його у річній податковій декларації позивачу не повідомлялось. Крім того, позивач зазначив, що питання припинення зобов'язань, що виникають з кредитних договорів, в тому числі шляхом прощення боргу повинні бути врегульовані між сторонами цих зобов'язань в рамках договірних правовідносин. Водночас, Банком у даному випадку не було прийнято жодних рішень щодо припинення зобов'язань за кредитним договором, укладеним із позивачем, шляхом прощення (анулювання) боргу.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити з вищевказаних підстав. Крім того, представником заявлено клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.65).
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі. При цьому відповідач посилається на те, що позивачем не задекларовано в 2014 році суму списаної (анульовано) заборгованості філією Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" у розмірі 209545,93 грн., що є його доходом. При цьому, як наслідок, позивач не сплатив податок на доходи фізичних осіб з даної суми у розмірі 35379,21 грн. (а.с.51-52).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте подав суду клопотання про зупинення провадження у справі з метою надання додаткових доказів (а.с.64).
Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
При цьому, за приписами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, заслухавши думку представника позивача та на підставі усної ухвали, прийнятої у судовому засіданні і занесеної до журналу судового засідання, суд дійшов висновку про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідач, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржено.
Судом встановлено, що 26 жовтня 2015 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., по закінченню якої складено акт № 357/17-05/НОМЕР_2 від 26.10.2015 року (а.с.13-16).
Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті донараховано грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за період, що перевіряється, на загальну суму 35379,21 грн..
09.11.2015 р. позивачем подано заперечення на акт перевірки (а.с.20-22).
Листом від 16.11.2015 р. № 50560/10/11-23-17-05 Кіровоградська ОДПІ повідомила позивача, що подані ним заперечення будуть враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення (а.с.19).
18.11.2015 р. Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0084801705, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 35379,21 грн. за основним платежем та 8844,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.9).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Так, як встановлено судом, грошове зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням визначено у зв'язку тим, що позивачем не задекларовано дохід, отриманий в 2014 році у вигляді списання заборгованості Філією Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" за ознакою "126" - у вигляді боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням у І кварталі 2014 року в розмірі 209545,93 грн..
Відповідач вказує, що оскільки таке списання є додатковим благом, в розумінні п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, сума анульованого боргу підлягає оподаткуванню за ставкою 15% і 17%.
Судом встановлено, що згідно до повідомлення Філії Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 17.02.2014 р. № 16-07/282, адресованого позивачу, непогашену частину кредитної заборгованості у розмірі 24 506,29 дол. США було відшкодовано Банком за рахунок резерву відповідно до вимог законодавства та відображено цю інформацію у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) (а.с.25).
Крім того, на письмовий запит Кіровоградської ОДПІ від 28.05.2015р. №1977/10/11-23-17-05 (а.с.55) Філія Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" повідомила, що фізичні особи (в т.ч. ОСОБА_1.) уклали кредитні договори про надання грошових коштів у позику, та у встановлений термін не повернули ці кошти. Філією вжито передбачені законодавством заходи по стягненню кредитної заборгованості, тому безнадійна заборгованість, яка виникла, була відшкодована за рахунок страхового резерву в 2014 р. відповідно до пп. 159.4.1 п.159.4 ст.159 ПКУ (а.с.56).
У відповідності до п.п.159.2.1 п.159.2 ст.159 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).
Для цілей цього підпункту під комісією розуміються платежі, що сплачені фінансовій установі за здійснення операцій з кредитами, цінними паперами та іншими активними банківськими операціями.
Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до повноважень та включається до складу витрат.
Згідно до вимог п.п.159.4.1 п.159.4 ст.159 Податкового кодексу України за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. №172 (чинної до 01.12.2015 р.) затверджено Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву.
Відповідно п.7 Порядку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.
Так, статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Тобто обов'язковою ознакою анулювання кредитором заборгованості є прощення боргу внаслідок чого зобов'язання припиняється повністю.
З аналізу зазначених норми суд вбачає, що у разі відшкодування банком безнадійної заборгованості фізичних осіб за рахунок резерву, останній залишає за собою право вжити повний комплекс заходів щодо стягнення в подальшому кредитної заборгованості відповідно до чинного законодавства України, оскільки таке відшкодування не є підставою для припинення вимог банку до позичальника. Тобто, боржник від боргу звільненим не є, оскільки його цивільно-правове зобов'язання не припинилося.
З матеріалів справи вбачається, що листом № 16-07/282 від 17.02.2014 р. Філією Кіровоградського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" позивача повідомлено, що непогашену частину кредитної заборгованості у розмірі 24 506,29 дол. США було відшкодовано Банком за рахунок резерву відповідно до вимог законодавства та відображено цю інформацію у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ). Окрім цього у вищевказаному повідомленні банк зазначив, що відшкодування за рахунок резерву заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення претензійно-позовної роботи банку, а тому банк залишає за собою право вжити повний комплекс заходів щодо стягнення в подальшому кредитної заборгованості відповідно до чинного законодавства України з боржника (а.с.25).
Відповідно до пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Оскільки відшкодування банком за рахунок свого страхового резерву кредиторської заборгованості позивача не є припиненням зобов'язання останнього, як боржника, перед кредитором, про що і наполягає банк у своєму повідомленні та може, в майбутньому, продовжувати претензійно-позовну роботу щодо її стягнення, суд дійшов висновку, що анулювання (прощення) боргу в розумінні пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України не відбулося, а тому 209545,93 грн. до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу позивача не включається.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було доведено порушення позивачем норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 487,20 грн. підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області № 0084801705 від 18 листопада 2015 року.
Присудити ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, 25031, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько