18 січня 2016 року м. Київ К/800/51295/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду України від 11 серпня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів у Львівській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірним наказу і бездіяльності, визнання права на пенсійні доплати, зобов'язання вчинити дії,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2015 року, з врахуванням приписів ст.ст.213,214 КАС України, залишалась без руху, зокрема, в зв'язку із недоданням документа про сплату судового збору. При цьому, особі, що подала скаргу, надано строк до 26 грудня 2015 року для усунення вказаного недоліку.
Проте, у встановлений судом строк відповідач недолік касаційної скарги не усунув, судовий збір не сплатив.
В надісланому ж на адресу суду листі, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вказувало, що оскільки на час подання позову органи Пенсійного фонду були звільнені від сплати судового збору на підставі п.18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", то відповідно, й звертаючись з касаційною скаргою відповідач не повинен сплачувати такий збір. Зазначене, на його думку, підтверджується і висновками Верховного Суду України, викладеними в його постанові від 30.06.2015р. у справі №21-598а15, та висновками Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 19.08.2015р. у справі №К/9991/84267/11.
Однак, такі посилання є безпідставними та не можуть бути взяті до уваги, оскільки Закон України "Про судовий збір" в чинній редакції положень щодо звільнення суб'єктів владних повноважень, зокрема, органів Пенсійного фонду України від сплати судового збору не містить; крім того, вказане рішення Верховного Суду України ґрунтується на підставі норм Закону України "Про судовий збір" в редакції до внесення відповідних змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"; ухвала ж Вищого адміністративного суду України стосується оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до частини 3 статті 108 КАС України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга повертається особі, яка її подала.
За змістом частини 6 статті 214 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч.3 ст.108, ч.3 та ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду України від 11 серпня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів у Львівській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірним наказу і бездіяльності, визнання права на пенсійні доплати, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України Пасічник С.С.