12 січня 2016 року м. Київ К/800/29085/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя:Вербицька О.В.
Судді: Бившева Л.І.
Маринчак Н.Є.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Німфан»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 р.
у справі № 815/6275/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Німфан»
до Головного управління Міндоходів в Одеській області
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій
Товариство з обмеженою відповідальністю «Німфан» (далі - позивач, ТОВ «Німфан») звернулось до суду з позовом до Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Головного управління Міндоходів в Одеській області від 24.10.2014 року №1471. Визнано протиправними дії Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо складання наказу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Головного управління Міндоходів в Одеській області від 24.10.2014 року №1471. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «Німфан», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 р., а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 р. залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та документального підтвердження щодо подальшого руху отриманих державних коштів головою комісії з реорганізації ГУ Міндоходів в Одеській області було видано наказ від 24 жовтня 2014 року №1417 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Німфан» за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2014 року з метою перевірки фінансово - майнових операцій з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
На підставі пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу від 24 жовтня 2014 року №1417 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ГУ Міндоходів в Одеській області були видані направлення на перевірку №64/16-02, №63/16-02, про що 03.11.2014 р. директор ТОВ «Німфан» був ознайомлений.
Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З матеріалів справи вбачається, що в.о. голови ДПС в Одеській області направлено на адресу позивача лист від 28 березня 2013 року за вих.№699/10/16-3005 про надання інформації, відповідно до якого на підставі пп.20.1.6 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України зобов'язано позивача у 10-денний строк надати копії документів на підтвердження фінансово-господарських відносин з управлінням капітального будівництва Іллічівської міської ради в частині улаштування сходів з архітектурним комплексом споруд в прибережній зоні берегоукріплення від центральної алеї парку Приморський на загальну суму 2000000,00 грн.
Листами від 08 квітня 2013 року №08/04/13, від 29 квітня 2013 року №29/04/13 позивач повідомив, що в порушення п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, п.14 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органами державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" у запиті про надання інформації відсутні підстави для надання інформації, не визначено період, за який необхідно надати інформацію.
20 червня 2013 року листами №101/10/15-32-16-0207, №102/10/15-32-16-0207 ГУ направлено на адресу позивача повторні запити про надання інформації. Відповідно до зазначених запитів на підставі пп.20.1.6 п.20.1. ст.20, абзацу 6) пп.73.3 ст.73, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України зобов'язано позивача у 10-денний строк надати копії документів на підтвердження фінансово-господарських відносин з управлінням капітального будівництва Іллічівської міської ради за період з 01 січня 2011 року по 15 травня 2013 року щодо виконання робіт з реконструкції території гімназії №1 з будівництвом виховного комплексу початкової школи та гімназії у м.Іллічівську.
Відповідь була надана листами від 05 липня 2013 року №05/07/13, №06/07/13, в яких зазначено, що запити про надання інформації не містять жодної підстави для витребування інформації та документів, передбачених п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України. Крім того, як на підставу відповідач посилається на п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України, положення якої передбачають відповідний обов'язок платника податків щодо надання документів під час проведення перевірки.
З листа прокуратури Одеської області від 21 березня 2013 року вх.№07/1/1-997вих13 вбачається, щодо виявлення під час здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями у бюджетній сфері факту надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, внаслідок отримання яких профінансовано будівництво окремих об'єктів, по яких замовником виступало управління капітального будівництва Іллічівської міської ради, однак, роботи не виконано у повному обсязі.
Отже, у податкового органу були підстави для надіслання обов'язкового запиту до позивача, що зумовлено надходженням відповідної інформації від прокуратури (про що було зазначено податковим органом у повторному запиті).
При цьому слід зазначити про наявність у податкового органу права на проведення позапланової перевірки в разі не дотримання 10-ти денного строку, наданого на відповідь та/або не надання відповідної інформації.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2014 р. позивачем відмовлено в допуску до проведення перевірки посадовими особами ГУ Міндоходів в Одеській області.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що право контролюючого органу, передбачене ст.79 Податкового кодексу України, на проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача на підставі оспорюваного наказу не є реалізованим, тому даний наказ вичерпав свою правову дію, оскільки не є виконаним, а тому не є юридично значимим для позивача.
Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Німфан» відхилити.
2.Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак